Станиславів який ми втратили. Будинок Галавая. ФОТО

З давніх-давен місто Станіславів (нині – Івано-Франківськ) було відоме своєю неповторною архітектурою. Втім, далеко не усі історичні пам’ятки архітектури дійшли до наших днів. Не сприяли цьому й постійні пожежі, війни та загарбники міста із понад 350-річною історією.

У рубриці «Станіславів, який ми втратили», краєзнавець, дослідник та засновник групи «Ретро Франківськ» Ігор Менів пропонує пригадати про відомі франківські кам’яниці-привиди, оповідаючи про їх особливості та унікальність.

Ця кам’яниця становила архітектурне обличчя старого Станиславова у ХІХ столітті. Збудована триповерхова будівля в 1847 – 1848 роках.

Ян (Іоган) Галавай службовець пенітенціарної системи назвав кам’яницю своїм прізвищем, хоча на кадастровій мапі 1848 року господарем будівлі позначена Тереза Галавай.

В ті часи на верхніх поверхах містився міський магістрат аж до переїзду в відбудовану після великої пожежі ратушу в 1871 році. На першому поверсі функціонували крамниці, харчевні.

Біля кам’яниці стояла статуя Яна Непомуцена. Навколо пам’ятника працював прообраз автовокзалу.

Слідуючим власником кам’яниці в 1870 –х роках була Віталіна Орловська, ймовірно сестра Яна Галавая. Вона уклала контракт з магістратом про оренду другого і третього поверхів будинку під жіночу, а згодом і чоловічу початкові школи.

В 1878 році контракт був розірваний по причині переїзду жіночої школи в нове приміщення т.з. школи королеви Ядвіги (нині СШ №7 по вул.Грушевського), чоловіча школа в нове приміщення школи ім.Міцкевича (нині інститут післядипломної освіти вчителів на пл.Міцкевича).

В дальшому у кам’яниці змінилось дуже багато власників та орендарів приміщень.

В радянські часи перший поверх займав великий магазин “Промтовари”, а верхні поверхи різного роду контори. Будинок рахувався аварійний і на початку 1970 років його знесли.

Довший час на місці будинку Галавая був сквер на розі Галицької та Новгородської (фото) через який жителі міста рухались за покупками в основному торговельному трикутнику Івано-Франківська: ЦУМ – 1000 дрібниць – базар.