Краєзнавець, дослідник та засновник групи «Ретро Франківськ» Ігор МЕНІВ продовжує знайомити читачів з архітектурною історією Івано-Франківська, зокрема, як змінилося наше місто за останнє століття.
Ця прекрасна споруда розташована в самому центрі Станіслава/Івано-Франківська за теперішньою адресою вулиця Незалежності, 3.
Між сучасними вулицями Галицькою, Сотника Мартинця та Вічевим майданом повстав, на зразок подібних торговельних центрів західної Європи, величний Пасаж на замовлення братів Iгнація та Давида Гартенбергів.
Виконавець робіт — інженер А.Флейшль зі Львова, нагляд здійснювали архітектори Я.Кудельський і К.Боублік.
Роботи розпочали на початку червня, а в листопаді 1904 року пасаж здали замовникам. Ось як описували цю будівлю газети того часу:
“Має вигляд зали під скляним склепінням завдовжки 53 метри й завширшки 8 метрів. У східній частині має форму восьмигранника, увінчаного куполом, його висота – 13,5 метра. Пасаж має п’ять входів — по два з нинішніх вулиць Незалежності й Сотника Мартинця та один з Галицької”.
Це була крита галерея з рядом крамниць по обидва боки проходу, а на другому поверсі — фешенебельна кав’ярня Едісон з галереєю для оркестру, буфетної зали, читальні та зали для гри в карти.
Пасаж Гартенбергів був оздоблений кількома картинами, які алегорично представляли промисловість, сільське господарство, мистецтво і народні промисли.
При вході було зображення в натуральну величину група осіб, що складають план будови: брати Гартенберги, архітектор Кошиць, будівничі Флейшль, Боублікта та Кудельського.
Споруда була обладнана газовим освітленням, системою вентиляції, окремим водогоном та кількома пожежними гідрантами.
Під час Першої світової війни Пасаж зазнав суттєвих руйнувань, але вистояв, чого не скажеш про будинки які його оточували: лінія А-Б зі сторони пл. Франца Йосипа (Вічевого майдану), кам’яниці зі сторони вул.Карпінського (Галицької) та кам’яниці зі сторони вул.Костюшки (Мартинця Т. Сотника).
Тільки в 1926-1927 роках коштом міської влади пасаж реконструювали, але призначення споруди не змінилось – торгівля, кав’ярня.
В післявоєнні та 50-ті роки стався занепад у використанні приміщень пасажу. Його перетворили в склади та гуртові бази. І тільки в 1959 році після часткового, в радянському стилі, відновлення інтер’єру в будівлі пасажу відкрився Станіславський універсальний магазин (СТУМ).
У 1962 році після внутрішньої перебудови (знесення перегородок між окремими крамницями) — тут відкрився центральний універмаг (ЦУМ).
Після переїзду універмагу в 1972 році в нове приміщення “Прикарпаття” по вул.Будьонного (Дністровській) в приміщенні пасажу відкрився магазин “Дитячий світ”.
З 1990 року приміщення передали на баланс обласного управління архітектури та містобудування.
З 1995 по 2000 роки власником споруди стала торгово-промислова палата, яка здала всю площу в оренду чисельним крамницям і почала регулярно влаштовувати там виставки-ярмарки.
З 2000 – 2002 роки приміщення капітально відремонтували й по закінченню робіт відкрився приватний торговий центр «Мальва».
Новий етап існування пасажу почався у 2010 році коли почалась чергова реконструкція. В результаті в історичному приміщенні діє шикарний ресторан, бар, піцерія, 5D кінозал, кав’ярня, нічний клуб, в якому періодично виступають різноманітні музичні колективи, але у зв’язку з епідемією COVID-19 більшість розважальних програм частково скасована.
У матеріалі використані фотоматеріали авторства Степана Назаренка та Ігоря Гудзя, поштівки з колекції Зеновія Жеребецького та з особистого архіву автора.
0 Коментарів - Написати коментар