Кам’яна Галицька брама споруджувалася одночасно з дерев’яним частоколом Станиславівської фортеці. Вона була вбудована у проріз валу і дещо виступала за його межі. Прямокутна в плані мурована споруда з кованими воротами й підйомним мостом вважалася одним з найміцніших конструктивних елементів твердині.
Планів, рисунків Галицької брами не збереглося. Про ймовірний первісний її вигляд може розповісти герб 1663 з диплома про надання місту польським королем маґдебурзького права (зберігається у відділі рукописів Яґеллонської бібліотеки в Кракові). Основним його елементом була в’їзна брама з двома півкруглими баштами.
Зображення головного пропускного пункту фортеці цілком могло потрапити на герб або з проектного малюнка, або з уже спорудженої на той час брами. З огляду на те, що рисунок виконаний у бароковому стилі і сама вежа має такі ж стильові риси, архітектор-реставратор З. Соколовський вважає, що шкіц (начерк) брами виконаний з натури.
Підтверджує сказане вище й аналогія між гербами та реальними фортифікаційними спорудами деяких міст Європи.
У 1737, за господарювання Юзефа Потоцького, після підсилення земляних валів та ровів підпорними стінами з цегли й природного каменю, спорудження чотирьох веж, удосконалення профілів куртин, бастіонних фасів та фланків було вимурувано нову Галицьку браму. Із зовнішнього боку на стіні викарбували напис:
«Хрест є зброєю, Хрест є щитом. Христовий вінець
З цього боку охороняв, з цього боку ударяв,
з цього боку проти ворогів додавав відваги.
Тріумфальна брама, спадкоємиця Капітолію,
Оборонцям віри, що віддали прислугу королеві.
Рідний край від ворога сміливо обороняв,
Повернувся як тріумфатор,
Захистивши житла мирних жителів.
Благородний і мужній Йосип Потоцький, воєвода київський,
Великий коронний гетьман. Року 1737».
З внутрішнього боку:
«Боже, відкрий очі свої і побачиш мешканців міста,
що покликані до неба іменем Твоїм».
Про зовнішній вигляд Галицької брами після перебудови 1737 дізнаємося з кам’яного барельєфа міського герба, який зберігається в Івано-Франківському краєзнавчому музеї.
Такі барельєфи, як правило, з’являлися на громадських спорудах міста і свідчили про надання поселенню маґдебурзького права. Мистецтвознавець В. Мельник вважав, що за стильовими особливостями зображення слід датувати 17 ст.
Укріплена брама ренесансного міста-фортеці мала романо-готичні стильові риси: архітектонічне розширення стін і діаметру веж донизу, завершення оборонної стіни та веж зубчастим парапетом з бойовим ходом (бланкуванням). Ренесансною ознакою можна вважати відсутність вертикальних отворів (машикуль), які використовувались за основним призначенням до середини 15 ст., а пізніше – тільки як декор.
Ще один варіант міської Галицької брами представлений живописним олійним зображенням герба Станиславова на англійському щиті розміром 76 х 82 см, що зараз зберігається у фондах краєзнавчого музею. Каталог історичної виставки 1928 датує щит і зображення на ньому серединою 18 ст.
За стильовими ознаками брама на щиті нагадує рельєфне зображення на камені, однак втілює риси палацово-замкової архітектури, які є еволюційним етапом перетворення укріпленого замку в палац з поступовою втратою його оборонної функції. Можна припускати, що такий вигляд Галицька брама мала у 1750–80 рр.
Вперше в новітній час територію, де стояла Галицька брама, обстежив у 1995 археолог Б. Томенчук.
У будівельному котловані перед колишнім магазином «1000 дрібниць» він виявив сліди потужної кам’яної основи (15 х 10 м), що лежала в площині дна оборонного рову. Фундаменти були викладені з великого колотого каміння розміром від 0,5 до 1 м. Висота збереженої частини сягала 2,5–3 м.
За свідченням археолога, брама складалася з двох об’ємів: винесеного вперед одноповерхового (розміром 10 x 5 м) та основного, кількаярусного (розміром 10 x 10 м). Передній край споруди опирався на частину несучої конструкції багатопрогонового кам’яного мосту, довжина якого становила 10 м, ширина – близько 4 м.
Передня частина брами, очевидно, була добудована пізніше, оскільки під її основою, в східній частині (траншея 1999), виявлено сліди першого дерев’яного мосту: В доброму стані перебували залишки 15 дерев’яних паль діаметром 0,5 м і завждовжки 3–5 м. Непогано збережений кам’яний міст мав три аркові цегляні опори на кам’яних підмурках. Саме в несучій конструкції розміщувалися зображені на гербах башти.
Іншу частину кам’яних фундаментів Галицької брами виявлено у 2004 під час проведення рятівних архітектурно-археологічних досліджень на місці майбутньої забудови ділянки на вул. Галицькій, 41.
Виявлені залишки фундаментів були викладені із забутованого великого колотого каміння, в окремих місцях проміжки між камінням закладалися цеглою.
Відкриті фрагменти стін засвідчують використання будівельної техніки мурування з тесаних кам’яних блоків. Складені плани трасування й музеєфікації об’єкта, на жаль, не були втілені в життя.
Зараз залишки фундаментів Галицької брами заасфальтовано під проїжджою частиною вулиці Галицької та тротуаром.
Зеновій Федунків, ЗПІК ІФ
0 Коментарів - Написати коментар