Споруджений як прибутковий дім на замовлення підприємця друкарської справи С. Хованця на місці давнього ресторану М. Гаубенштока за проектом архітектора Ф. Януша.
На час закінчення будови глава сімейства С. Хованець помер, і справа перейшла до його синів Вацлава й Тадеуша, сім’ї яких тут проживали. Брати Хованці були помітними польськими діячами: Тадеуш – як промисловець, Вацлав – як бурґомістр у 1924–35.
Перший поверх власники знову віддали під ресторан М. Гаубенштоку (до 1918). Від 1913 і до кінця життя в будинку проживав Янович Володимир Костянтинович (1868–1931).Всім поціновувачам архітектури пропонуємо опис будинку. Будинок п’ятиповерховий, по фасаду п’ятивіконний, у плані прямокутної форми.
Головний фасад горизонтально розділений міжповерховими (між другим і третім та четвертим і п’ятим поверхами) та підвіконною (п’ятий поверх) тягами, а також балконами з металевою ажурною огорожею. На другому поверсі балкон охоплює всю ширину фасаду, на третьому та четвертому поверхах балкони невеликі, розміщені обабіч від тригранного еркера. Вікна прямокутні та вітринні (на першому поверсі), без обрамлень.
Над вікнами третього поверху декор у вигляді рослинного орнаменту. Другий поверх рустований. Масивний карниз з великим виносом надає споруді монументальності.В основу зв’язку між приміщеннями покладено коридорноанфіладний та зальний принципи. Фундаменти бутові, стіни цегляні, отиньковані. Перекриття плоскі, дахи двосхилі на дерев’яних балках. Покрівля –листова бляха.
З історії життя Яновича Володимира Костянтиновича:
- лікар, громадський діяч, меценат; - народився в містечку Солотвині (тепер Богородчанського р-ну);
- вищу медичну освіту здобув у Відні, лікарську практику розпочав у 1900 у Станиславові;
- один із засновників і провідний діяч «Сокола», «Народного дому», «Селянської бурси», жертвував на них значні кошти;
- справою життя В. Яновича стала місцева філія «Просвіти», якою він керував від 1904 аж до смерті з перервою на 1914–18, коли російськими окупаційними властями був депортований до Симбірська (Росія);
- в часи ЗУНР – голова повітової Національної ради, у міжвоєнні роки – діяч УНДО;
- був похований на міському цвинтарі, у 1936 останки перенесені на Личаківське кладовище у Львові.
Звід пам’яток Івано-Франківської області. Івано-Франківськ і села міської ради. – Кн. 1. Пам’ятки археології, історії та мистецтва. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2016. – С. 17-19.
0 Коментарів - Написати коментар