Знайомимось з історичними будівлями Івано-Франківська: будинок де проживав Ярослав Лукавецький. ФОТО

У південній частині колишнього Тисменицького передмістя. Побудований у стилі історизму.

Споруджений як окремо розташований. Південний бічний фасад на початку 1990-х рр. зблоковано з одноповерховим переходом-галереєю до корпусу пологового будинку.

Належав єврейці Сабіні Геллер, котра мешкала тут з 1915. Зі встановленням радянської влади споруду націоналізували.

У 1943–48 рр. в будинку мешкала сім’я художника, архітектора Ярослава Лукавецького (1908, м. Снятин – 1993, м. Львів, похований у Снятині).

В 1948 на споруду претендував племінник колишньої власниці С. Геллер, і Лукавецьких змусили залишити дім. Згодом там поселилася родина В. Когутяка.

Тепер у будинку розташовані аптека та Центр репродукції людини.

Одноповерховий, з горищем, цегляний, тинькований. Головний об’єм прямокутний у плані, покритий вальмовим дахом. Північний фасад утворений трьома виступаючими з фасадної лінії вежоподібними об’ємами, увінчаними окремими чотирисхилими дашками.

Головний фасад акцентований широким центральноосьовим ризалітом, увінчаним високим чотирисхилим завершенням з необароковою люкарною та периметральним металевим ажурним аттиком.

Фасад має сім вікон: три видовжені по вертикалі з напівциркульними арковими завершеннями у центральному ризаліті та по два прямокутної форми з прямими перемичками – у бічних частинах стіни. Вікна об’єднані горизонтальним підвіконним профільованим гзимсом по периметру будинку.

Міжвіконні простінки ризаліту декоровані канелюрованими пілястрами стилізованого коринфського ордера з орнаментальними вставками з лев’ячими голівками в нижньому поясі. Півциркульні завершення вікон оздоблені замковими каменями з масками левів.

Бічні прямокутні вікна декоровані периметрально. Декоровані фризи прямих сандриків акцентовано замковими каменями у формі жіночих голівок. Карнизи сандриків профільовані, оздоблені волютами, увінчаними пелюстками квітки.

Довідково:

Лукавецький Ярослав Корнилович (28.03.1908, м. Снятин – 04.03.1993, м. Львів, похований у Снятині) – художник, архітектор. Закінчив Коломийську гімназію та Краківську академію мистецтв. У 1936 поселився в Коломиї, займався творчою й педагогічною діяльністю, відкрив власну художню школу. В 1939 переїхав до Станіслава, де брав участь у створенні Обласного товариства художників, художньо- виробничих майстерень, художніх дитячих гуртків, був одним із засновників Гуцульського ансамблю пісні і танцю. В 1941–47 викладав рисунок у середній школі № 7. У повоєнні роки – головний художник Станіславського драматичного театру. Малював декорації до вистав, портрети українських акторів А. Бучми, Н. Ужвій, І. Коссакової. Після арешту за підозрою в націоналізмі у 1951 кращі твори Я. Лукавецького реквізували. Шість років він відбув у комуністичних концтаборах. У 1957 повернyвся до Снятина, де продовжив мистецьку діяльність. Розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 31 січня 2002 засновано обласну премію ім. Я. Лукавецького.