Проблема хрущівок в Україні. Які варіанти рішення розглядають у парламенті

У Верховній раді вивчають можливість застосування європейського досвіду вирішення проблеми застарілого житлового фонду — зокрема малометражних «хрущівок».

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, пише Мінфін.

Серед популярних в ЄС методів — надбудова додаткових поверхів, перебудова квартир заради збільшення їх площі, забудова площі між будинками, а також знесення цілих районів заради нового будівництва на їх місці.

За словами Шуляк, все це може стати продовженням нової — орієнтованої на досвід ЄС, житлової політики, яку в Україні наразі розробляють для отримання 50 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Відповідний законопроєкт — «Про основні засади житлової політики» планують презентувати протягом наступних двох місяців.

Неефективний закон

В Україні процеси, пов‘язані з реконструкцією застарілого житла і досі регулює закон «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», прийнятий у 2006 році.

Парламентарка зазначила, що даний закон абсолютно неефективний:

- по-перше, через те, що передбачає згоду на переселення всіх мешканців будинку,

- по-друге, через брак державного фінансування.

Востаннє вирішити проблему застарілого житлового фонду в Україні спробували у 2021 році, коли був зареєстрований законопроєкт № 6458. Він передбачав, зокрема, що під здійснення реконструкції застарілого житла підпадають будинки різної поверховості, а не лише 5-поверхівки. При цьому замовниками таких проектів можуть бути виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.

Законопроєкт також розширював перелік можливих джерел фінансування проектів реконструкції і наводив алгоритм прийняття рішень щодо реконструкції або знесення.

Крім цього, передбачалося вдосконалити процедуру видачі компенсації власникам застарілого житла і різні можливі варіанти відселення жителів під час реконструкції. Втім, повномасштабне вторгнення суттєво змінило пріоритети у реалізації державних рішень.

«З необхідністю модернізації застарілого житлового фонду стикаються більшість урбанізованих держав сучасного світу. Вибір моделей, механізмів, інструментів в тій чи іншій країні залежить як від масштабу самої проблеми, так і від рівня розвитку економіки держави та її соціальної орієнтації.

Тому і Україні слід розробляти свій варіант вирішення проблеми застарілого житла, водночас беручи до уваги досвід ЄС, як це відбувалося на прикладі законопроєкту «Про основи житлової політики», — зауважила Шуляк.

Голова профільного комітету ВР також повідомила, що в країнах ЄС програма ліквідації будівель з незадовільними умовами проживання передбачає ряд субсидій домовласнику на знесення та реконструкцію зношеного житла, а сама реконструкція здійснюється переважно без виселення чи відселення мешканців із максимально можливим дотриманням їм нормальних побутових умов.

Важливим пунктом, на який слід зважати, є те, що в ЄС поряд з реновацію житла діє так званий редевелопмент. Якщо реновація означає примусове знесення будівель незалежно від їхнього технічного стану, витяг з-під землі інженерних мереж, і виїмку фундаментів, то редевелопмент означає зміну функціонального призначення територій із метою їх найефективнішого використання.

По суті, редевелопмент — це процес вторинного, комплексного розвитку території — її «відродження».

В Україні можливим сценарієм вирішення проблеми застарілого житла можуть бути надбудови додаткових поверхів та мансард, реконструкція будинку без відселення мешканців і енергозбереження за рахунок проведення модернізації інженерного обладнання.

Також може йтися про зміну архітектурно-планувальної та об'ємно-просторової організації квартир у будівлі і заповнення розривів між будівлями новим будинком.