В Україні потрібно зносити цілі мікрорайони хрущовок – експерт

Зараз реконструкції потребує половина житлофонду країни. Міністерство регіонального розвитку довгий час обіцяло розробити законопроект, який дозволить вирішити цю проблему, пише Сегодня.

І ось, днями прес-служба відомства заявила, що законопроект майже готовий, і він дозволить зносити і реконструювати застарілі будинки без 100% згоди мешканців.

У новому законопроекті, який розробляє Мінрегіон, цю норму замінили. Так, незабаром, для початку реконструкції потрібна згода тільки 75% мешканців, а не всіх.

Як буде проходити процедура знесення і реконструкції будинків в Україні, поки незрозуміло. Так, наприклад, до недавнього часу в Німеччині знесенню підлягав кожен 10-й будинок, що місцевий уряд і зробив, таким чином, оновивши 75% житлофонду.

У Польщі вирішили вдатися не до таких радикальних методів, але за реконструкцію житла також взялися, зараз у них оновлено вже більше 50% житлофонду.

Знести або реконструювати будинок – рішення непросте, тому, як повідомляють в Мінрегіоні, воно прийматиметься виважено, на підставі документів і того, в якому стані знаходиться будівля. Адже в українських реаліях дійсно є чимало будинків, які просто не підлягають ремонту. Григорій Перерва, глава агентства "Євро Рейтинг", пояснює, що існують приклади як масового знесення старих будівель, так і їх реконструкції. Основна відмінність підходів полягає в джерелах фінансування.

"Як правило, знесення старої забудови проводиться в розрахунку на заходження приватного інвестора, здатного не тільки компенсувати витрати жителів хрущовок, але і мати достатній резерв коштів, щоб побудувати нову будівлю на місці знесеної. Чим більше знесено, тим цікавіше реалізація тут нових проектів багатоповерхової забудови, оскільки можна розраховувати на більший прибуток. В силу цих причин нецікавим є знесення 1-5 будівель (за винятком центру), або будівництво на їх місці малоповерхової забудови. У свою чергу, це може привести до кількох проблем: кардинальної зміни сформованого ладшафту місцевості, зростання навантаження на інженерні мережі та соціальної і фінансової неспроможність інвестора", – заявляє Перерва.

Він додає, що, на його думку, зносити будинки будуть в масштабах кварталів / мікрорайонів і забудовувати їх висотками. Типовий приклад - забудова території в районі метро Чернігівська, де раніше розташовувалися 2-3-поверхові житлові будинки, побудовані в 40-50-х роках.

Юрій Піта, президент Асоціації фахівців з нерухомості України, також говорить, що в Україні дійсно потрібно зносити цілі мікрорайони, адже там повністю застаріли будинки і комунікації.

"Для того, щоб проект був успішним, потрібно зносити мікрорайони. А якщо це буде один будинок, то нічого не вийде. Треба брати мікрорайон, де 20 будинків, зводити на цьому місці новий мікрорайон. Якщо знести один будинок, то нічого не вийде, треба міняти комунікації, які йдуть до цих будинків, прибудинкову територію і т.д. Тоді буде цікаво і привабливо. А якщо знести одну хрущовку, а навколо залишити всі хрущовки - ну, що ж це буде за будинок, хто там жити захоче?", - підсумував Юрій Піта.