Житловий фонд в Україні перебуває в катастрофічному стані. Десятки тисяч українців можуть постраждати через руйнацію «хрущовок» будь-коли і будь-де. А чекати на допомогу від держави вимушеним безхатченкам доведеться не один місяць. Саме така ситуація склалася для 59 родин у Дрогобичі, де п’ять місяців тому серед ночі завалився цілий під’їзд чотириповерхівки.
П’ять місяців тому у Дрогобичі серед ночі завалився цілий під’їзд чотириповерхівки на вулиці Грушевського. Загинули 8 людей, втратили майно 5 власників нежитлових приміщень будинку, а без даху над головою залишилися 59 родин. Одна з них – родина Терлецьких.
«Я прокинулась з першої секунди обвалу… Так, лежиш в ліжку, а воно наче під тобою розходиться, і ти летиш вниз. І одразу думка: «Все, Оксано. Це кінець», і повітря не вистачає… Чула, як мій Кирило кричав: «Мамо, де ти?»», - розповідає Оксана Терлецька, яка разом з сином та донькою дивом вижили після трагедії.
Терлецькі — єдині в обваленому під’їзді, хто вижив усією родиною. Мабуть, допоміг верхній поверх. Оксана сильно покалічилась, але ноги врешті врятували львівські лікарі. Наразі вона проходить курси реабілітації, намагається ходити, а гроші на лікування допомагають зібрати волонтери.
Та найстрашніше, що історія цих людей може стати реальністю для інших родин будь-де і будь-якої миті. Будинок, в якому вони мешкали, такий самий, як десятки тисяч інших вітчизняних багатоповерхівок.
Мешканці 59 квартир обваленого будинку в Дрогобичі, вже п’ять місяців як безхатченки. 41 мільйон гривень цільових коштів на придбання житла постраждалим від серпневого обвалу будинку по вулиці Грушевського пролежали на рахунку Дрогобицької міськради 26 грудня минулого року близько шести годин. В той день, о 16.00, гроші повернулися до Києва у зв’язку із закінченням бюджетного року. Тож 59 квартир змушеним безхатченкам чиновники так і не купили.
Родині Терлецьких нове житло перед новим роком придбали київські благодійники. А на інших постраждалих від обвалу будинку чекає нова тяганина з оформленням документації на отримання грошей від Уряду. У кращому разі, кошти повернуться до міста на початку лютого. А купівля квартир розтягнеться ще на багато тижнів.
Хоч трохи розважити постраждалих земляків, разом з «Польовою кухнею» Костянтина Грубича, вирішили юні кухарі — вихованці 19-го професійного ліцею м. Дрогобич. Борщ по-дрогобицьки готується на буряках, запечених із вершками і підбитих борошном. Вушка з грибами – обов’язковий додаток. А якщо присмачувати, то лише місцевою сіллю з найдавнішого в Україні солезаводу.
На запах від борщу у центр міста «злетілися» не лише потерпілі. Місцеві забудовники буцімто готові звести житло для половини з них.
«30 однокімнатних квартир ми готові надати безкоштовно. Тільки дайте нам можливість. Все! Ну, нам такої можливості не дають...», - говорить забудовник Микола Лагодич.
Чи правду він каже ТСН.Тиждень вирішив спитати поруч — у міській ратуші. Однак мер виявився у відпустці. Інші чиновники зустрічі з журналістами уникали.
«Цей будинок не є у мене на балансі. Там є комунальне підприємство, в якому воно на балансі… Я зараз за кермом, мені не зручно…», - заявив телефоном директор департаменту міського господарства Дрогобицької міськради Роман Москалик.
«Та, усе ж, мені здається, чиновнику зараз значно зручніше, ніж тим, хто нині приходить на руїни свого життя і на могили вісьмох людей, які тієї трагічної ночі мирно спали у своїх ліжках», - говорить спеціальний кореспондент ТСН.Тиждень Костянтин Грубич.
Версій, чому впав під'їзд, відразу було багато. Від перебудови на першому поверсі до поганого догляду за будинком. Попри емоції, колишні сусіди постраждалих нарікають на низьку якість побудови. Будинок фактично стояв без фундаменту.
«Він так побудований, що мав завалитися», - переконані мешканці аварійного дому, які розповідають, що замість нормального фундаменту у домі – труха.
Чи не нагадує вам усе це ваш будинок? Чи не варто і вам бити на сполох і вживати відповідних заходів? Щоправда, ці дрогобичани теж раніше оббивали пороги ЖЕУ, жалілися на тріщини на своїх стінах. Але там їх не чули.
«Зараз вони (комунальники) хочуть вмити руки і сказати, мовляв, це ви самі винуваті, тому що належним способом не доглядали за цим будинком. Однак люди платили в ЖЕК, і ЖЕК повинен був доглядати», - переконаний один з постраждалих квартировласників Роман Гавронський.
Головний інженер цього ЖЕО - Ростислава Петречко - та її шеф Сергій Майданюк після трагедії перебувають під домашнім арештом. Вночі. А вдень працюють, бо замінити їх ніким.
«Я кожен день ставлю собі це питання: «Чому так сталося?» Мені болить, розумієте? Але я не можу встановити причини», - говорить головний інженер КП «Управитель» ЖЕО Дрогобицької міської ради Ростислава Петречко.
Причини ж встановили фахівці. Будинок і справді побудували колись погано, але й погано його доглядали.
«В основному, трагедії сприяли помилки під час будівництва і проектування. Низька міцність цегли середньої несучої стіни, яка була спричинена вологістю підвалу», - розповідає голова експертної комісії, професор, доктор технічних наук Богдан Демчина.
А ви, до речі, давно заглядали у свій підвал?
«Одна частина будинку була з підвалами, друга частина — без підвалів. Відповідно, там, де підвали, могли накопичуватися атмосферні опади», - розповідає експерт-геолог Михайло Яремович.
Дійсно, частина постраждалого будинку, яка не обвалилася, не має підвалів. А під під’їздом, який обвалився, підвал постійно накопичував воду. За словами жителів дому, вода просто стікала в нього, як в басейн.
Експерти вважають, що будинок на Грушевського взагалі треба знести. Але глобально це не розв’яже проблеми. Адже подібних будівель лише у Дрогобичі десятки.
«Було десь 150 заяв, ми обстежили 86 будинків міста Дрогобича. В основному, це будинки радянського періоду, так звані хрущовки», - розповідає начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій Дрогобича Микола Летнянчин.
За проектом, «хрущовки» мали простояти 60 років. І саме стільки, починаючи з 1957 року, вони й простояли.
Статистика приголомшує! За останніми даними Держкомстату, лише офіційно в Україні визнано застарілим житловим фондом майже 45 тисяч будинків, а аварійними – 16,5 тисяч. Разом це майже 4,4 мільйона квадратних метрів нікудишнього житла, на яких зареєстровані, тобто щохвилини ризикують життям, близько вісімдесяти з половиною тисяч українців.
Загрози цілком реальні.
«Це буде ефект доміно, тобто треба робити капітальний ремонт таких будинків, укріплювати фундаменти, несучі стіни…, але воно не розв’язує проблеми. Тому що вони не розраховані на більший термін експлуатації», - вважає експерт-геолог Василь Дяків.
«В цілому світі ті «хрущовки» вже давно всі валять, і на тому місці зводять нормальні будинки...», - згадує колишній мешканець обваленого будинку Іван Кардаш.
Наразі десятки тисяч людей живуть у таких будинках по всій Україні на свій страх і ризик. Коли і де обвалиться знову — невідомо. Рецепт виживання є, але лише тимчасовий — стежити, щоб підвал був сухим. І вже сьогодні стукати у всі двері — від жеку до міськради — якщо там вода. Бо конструкцію «хрущовок» не змінити, як і цеглу, яку можна кришити руками.
Тож, якщо ви проживаєте в «хрущовці» і вас бентежить її стан, вам потрібно звернутись з письмовою заявою щодо руйнації будинку до балансоутримувача – ЖЕКу чи ОСББ. Другий етап – при відсутності коштів на ремонт – з такою ж заявою потрібно йти до органу місцевої влади з вимогою створення експертної комісії для визначення ступеня аварійності вашого будинку. Третє - якщо чиновники не реагують на звертання мешканців, пишіть скаргу в прокуратуру.
Костянтин Грубич, Олександр Аліфанов, Андрій Ветошкін, Олег Гаращенко, Андрій Очерет
0 Коментарів - Написати коментар