Історія вулиці Бельведерської

Спочатку це була звичайна болотиста дорога до заміського палацику, котрий збудували Потоцькі, родина засновників фортеці Станиславів.

Палац був в середині гаю, котрий починався там, де зараз поворот на вул.Ленкавського, поряд протікала річка Млинарка, берегом якої зараз є вул.Млинарська.

З палацу був гарний краєвид на фортецю, тому сам палац прозвали Бельведером (італійською це слово перекладається як "чудовий вид"), а дорогу до нього - Бельведерською.

З часом там з'явився вузенький тротуар і перші будиночки переважно єврейської бідноти. Довгий час Бельведерська вважалася самою неблагополучною вулицею Станиславова, дільницею злиднів і злочинності, куди боялися заходити о вечерній порі навіть поліціянти.

В 1941 році Бельведерська була головною вулицею Станіславського гето, звідки тисячі євреїв вивозили для страти. За радянські часи, практично вся вулиця була забудована 4-х поверховими "хрущовками" і мала назву вул.Московська.

І лише в 1990 році вулиці повернули її історичну назву - Бельведерська.