Краєзнавець, дослідник та засновник групи «Ретро Франківськ» Ігор МЕНІВ продовжує знайомити читачів «Ратуші» з архітектурною історією Івано-Франківська, зокрема, як змінилося наше місто за останнє століття.
Як пише Ратуша, у 1920-му як офіцер англо-французької місії Ян Ґутт прибув до Станиславова. У місті він підкорив серце станіславської красуні, доньки бургомістра — вродливої Ізабелли Штигар.
Після демобілізації оселився в Станиславові, де завдяки приданому, особистим заощадженням та банківським кредитам збудував власну клініку (нині один із корпусів обласного фтизіопульмонологічного центру по вулиці Франка, 17).
Кошторисна вартість будівлі становила 220 000 злотих. Проєкт виконав місцевий архітектор Тадеуш Ковальський. Будівля стала зразком перехідного періоду між сецесією та функціоналізмом.
Цікавим рішенням стало влаштування над головним входом відкритої відпочинкової тераси, що спирається на спарені колони.
Головною окрасою кам’яниці є два симетричних наріжних еркери — декоративні аналоги замкових оборонних веж.
Власник клініки доктор Ян Ґутт, талановитий гінеколог, хірург та «найсильніший лікар» на той час в Станиславові, у своїй лічниці відкрив пологовий відділ 1.01.1926 року. Розцінки були такі: нормальні пологи — 150 злотих за 10 днів, аномальні — 200 злотих за 10 днів.
В ті роки, для прикладу, середня зарплата залізничника або вчителя складала 250 – 300 злотих на місяць. Крім того, раз на тиждень доктор Ґутт приймав пацієнтів безоплатно.
В 1939 році, в зв’язку з фінансовою кризою Ян Ґутт продав санаторій.
У радянський час у будинку діяла міська лікарня №2. За проектом архітектора Лукії Лукомської у 1976 році добудували корпус з боку вулиці Драгоманова.
У дев’яностих лікарню перетворили на один із корпусів обласного фтизіопульмонологічного центру.
0 Коментарів - Написати коментар