Як будувався Станіславів і як руйнується Франик: історія будинку по вулиці Шевченка, 24

В Івано-Франківську є багато історичних будівель без яких не можна уявити Станіславів історичний та місто сьогоднішнє, і які потребують особливої уваги з боку громадськості.

Одним з таких будинків є двоповерхова кам’яниця за адресою – вулиця Шевченка, 22-24. Будинок було зведено ще за Австро-Угорщини, в 1900 році,  графом Войцехом Дідушицьким.

 

Втім, жити в новозбудованому будинку граф не збирався – це був звичайний прибутковий будинок, в якому квартири здавалися. До послуг винаймачів до одного з крил будинку була добудована кузня, до іншого конюшня.

 

Серед двору був колодязь, який зберігся до наших днів (наразі, накритий бетонною плитою).

 

 

Будинок пережив цікаву історію, в ньому змінювалися пожильці, але споруда стійко трималася, витримуючи певні внутрішні перебудови та технічні вдосконалення, до 1968 року.

 

Саме тоді міською владою було вирішено провести капітальний ремонт будівлі. В поняття ремонту входила й заміна водогону та каналізації. Але робітники не надто переймалися, щоб зробити все як слід і з двох квартир другого поверху будинку № 24 водовідведення пустили просто під фундамент, «забувши» прєднати труби до каналізації.

 

Перші ознаки далися взнаки роки через два, коли мешканці будинку почали помічати вологість у підвалах, якої раніше не було. Тим більше, що в підвальних приміщеннях до капремонту 1968 року були помешкання. Спочатку була вологість, потім тріщини в стінах, грибок, просідання фундаменту.

  

Вже за Незалежної України, була здійснена спроба ремонту. Тоді ж на будинку №24 була знищена стара система ринв, і остаточно зникла балюстрада на даху над фасадом. 

 

 

 

Зараз пам’ятка архутектури продовжує руйнуватися. Керівник відділу охорони культурної спадщини при Департаменті архітектури Івано-Франківська Володимир Ідак про проблему знає і навіть приходив фотографував тріщини на фасаді, на стелі, потріскані мармурові сході.

 

За його словами, на даний час будинок не включений в жодний план виконкому з реставрації пам’яток архітектури, але запевнив, що буде ставити питання ремонту будівлі перед міською владою, хоча будинок і знятий з балансу.

 

Архітектор Ігор Панчишин переконаний, що потрібно спонукати міську владу реставровувати пам’ятки, а не перекладати цю відповідальність на громадян.

«Що мешканці будинку знають про реставрацію? Це ж величезний кошторис. Звичайно, якщо будинок знятий з балансу міста, тоді (згідно Закону) памятку мешканці повині реставровувати виключно за свій рахунок. Єдиний спосіб залучити державу – укласти “Охоронний договір” і почати щось робити. Але виключно згідно Реставраційних норм. І брати участь в конкурсах на міські гранти».

 

 

 

Втім, доки не розроблені всі процедури, доки не напрацьовани механізми, не виграні гранти, будинок продовжує руйнуватися. 

 

 Версії