Двохповерхова мурована будівля зведена в 1840-х роках, вона тягнеться від будівлі №10 на вулиці Гординського, до будинку на вулиці Шевченка. Будинок № 32 кутовий – на вулицю Гордиського виходить вісьмома вікнами кожного поверху, на вулицю Шевченка – вісьмома вікнами першого поверху та центральними дверима й десятьма вікнами другого поверу, із заскленими дверима, котрі ведуть на балкон. На торці будинок має вікно на першому поверсі й забиті двері з вікнами над залишками балкону на другому.
Станіславіська семирічна школа на вулиці Ґіллера була заснована 1939 року, в ній навчався польський поет, сатирик, автор сценічного мистецтва, літературний перекладач Горацій Сафрін. З 1918 по 1939 він був керівником літературної студії ім. Гольдфадена в Станіславові. Помер в Лодзі в 1980 році. Проте на будинку немає жодної анотаційної дошки на згадку про нашого видатного земляка.
Характерною та дуже привабливою ознакою цього будинку є наявність внутрішнього дворика, що створює неповторну атмосферу цього місця. Зайшовши в двері зі сторони вулиці Шевченка та пройшовши внутрішнім коридором, потрапляєш в неповторну атмосферу тиші та спокою дворика. Плитка в ньому потріскалась, стіни будинку облущилися, але все ще можна відчути затишок, який колись тут панував.
У післявоєнні роки в будинку на вулиці Шевченка,32 було училище, згодом розмістився один з корпусів педінституту, а в 1966 році в педагогічному інституті було відкрито музично-педагогічний факультет, який готував учителів музики і співів для середніх шкіл і з вікон будинку залунала музика. В кімнатах було багато музичних інструментів – від банальних піаніно до здоровенних балалайок-контрабасів.
На самому початку 80-х років минулого століття музично-педагогічний факультет перенесли в іншу будову на тій же вулиці Шевченка, а в будинку на певний час «оселився» щойностворений художньо-графічний факультет.
Після того, як факультет перенесли в будівлю на вулиці Мазепи, будинок 32 на вулиці Шевченка використовували під різноманітні потреби. Тому не зайвим буде зазначити, що будинок, попри виконання різноманітних освітніх функцій, водночас служив гуртожитком для викладачів. Зараз будинок стоїть покинутим, хоча деякі приміщення будинку все ще використовуються якісь під житло, інші під скалди старих меблів.
За словами начальника відділу охорони культурної спадщини Володимира Ідака, будинок знаходиться на балансі Прикарпатського університету, тому доля споруди залежить виключно від керівництва учбового закладу.
Хочеться вірити, що обіцяний міським головою Івано-Франківська Русланом Марцінківом, мораторій на будівництво в межах вулиці Шевченка все ж почне діяти й нікому не прийде в голову зносити цю старовинну будівлю, заради спорудження склобетонної потвори.
За матеріалами Версії
0 Коментарів - Написати коментар