На вулиці Галицькій, що в Івано-Франківську, під час проведення земельних робіт, відкрились частини конструкцій 17-18 століття.
Як припускає архітектор та реставратор Ігор Панчишин, це залишки «зниклої» Галицької Брами станіславівської фортеці, пише ПІК.
«Говорити про те, що це частина легендарної Галицької Брами є всі підстави. Колись навпроти через дорогу таки були відкриті фундаменти і археологами зафіксовані. Та обіцянки музеїфікувати їх ні забудівники, ні відповідальні чиновники не дотримались. Потім, зовсім недавно, при поглибленні підвалу оцієї зеленої аптеки теж були виявлені квадри білого каменю…але і це залишилось поза досяжністю охоронців спадщини», – йдеться у дописі в соцмережі.
Цього разу, каже архітектор, під час чергових “кабельно-комунікаційних” розкопок, відкрили регулярно тесані блоки вапнякових квадрів.
«На жаль частину з них робітники просто розбили і їх свіжі уламки доломітів лежать відкриті публіці. Якось відсутні реакції будь кого чи то активних “ентузіастів” Тисменицької Брами, чи взагалі чиновництва від археології (правда здається в цьому місті таких немає), чи якихось пам’яткоохоронців», – наголошує Панчишин.
Автор допису каже, що в Івано-Франківську природа археологічних досліджень така, що артефакти виявляються лише в процесі земельних робіт.
«Був час, коли коло кожного нового розкопу відразу починались обстеження і якісь рухи, то тепер останні роки все це нікого не цікавить. Пропоную бігом хоч глянути (зглянутись) на справжні речі допоки це не закопали у вічність», – додав архітектор.
Що було раніше?
Вперше в новітній час територію, де стояла Галицька брама, обстежив у 1995 археолог Б. Томенчук.
У будівельному котловані перед колишнім магазином «1000 дрібниць» він виявив сліди потужної кам’яної основи (15 х 10 м), що лежала в площині дна оборонного рову. Фундаменти були викладені з великого колотого каміння розміром від 0,5 до 1 м. Висота збереженої частини сягала 2,5–3 м.
За свідченням археолога, брама складалася з двох об’ємів: винесеного вперед одноповерхового (розміром 10 x 5 м) та основного, кількаярусного (розміром 10 x 10 м). Передній край споруди опирався на частину несучої конструкції багатопрогонового кам’яного мосту, довжина якого становила 10 м, ширина – близько 4 м.
Передня частина брами, очевидно, була добудована пізніше, оскільки під її основою, в східній частині (траншея 1999), виявлено сліди першого дерев’яного мосту: В доброму стані перебували залишки 15 дерев’яних паль діаметром 0,5 м і завждовжки 3–5 м. Непогано збережений кам’яний міст мав три аркові цегляні опори на кам’яних підмурках. Саме в несучій конструкції розміщувалися зображені на гербах башти.
Іншу частину кам’яних фундаментів Галицької брами виявлено у 2004 під час проведення рятівних архітектурно-археологічних досліджень на місці майбутньої забудови ділянки на вул. Галицькій, 41.
Виявлені залишки фундаментів були викладені із забутованого великого колотого каміння, в окремих місцях проміжки між камінням закладалися цеглою.
Відкриті фрагменти стін засвідчують використання будівельної техніки мурування з тесаних кам’яних блоків. Складені плани трасування й музеєфікації об’єкта, на жаль, не були втілені в життя.
Зараз залишки фундаментів Галицької брами заасфальтовано під проїжджою частиною вулиці Галицької та тротуаром.
0 Коментарів - Написати коментар