Йдеться про впровадження консолідованої версії Регламенту (ЄС) №305 / 2011 по будівельним матеріалам, який набрав чинності з 1 липня 2013 роки (скасував дію Директиви 89/106 ЕEC). Він встановлює конкретні методи перевірки по всьому ланцюжку: від виробника до кінцевого споживача, пише Ubr.
«Наші інспектуючі органи по суті не працюють. І процес виробництва будматеріалів і будівництва загалом контрольований погано. Але і в ЄС були змушені замінити Директиву №106 на документ прямої дії – Регламент» - розповів президент Асоціації експертів будівельної галузі України Дмитро Барзилович.
За його словами, директива лише вказує на досягнення конкретного результату. Проте європейські Регламенти є актами прямого застосування і їх виконання є обов'язковим для всіх держав-членів.
«Так само, як і Регламент (ЄС) №305 / 2011, новий законопроект вказує, що повинен робити виробник, дистриб'ютор, уповноважений виконавець. Тобто, розписані функції всіх учасників ринку будматеріалів. Це головна мета закону », - зазначив Барзилович.
Як зазначив старший юрист ЮФ «Астерс» Роман Дробоцькій, це не сертифікація продукції. Вимоги посилюються, але зменшується адміністративний вплив держави
«Основними завданнями проекту є забезпечення безпеки будівель і споруд. Наприклад, не можна буде використовувати керамічну плитку (дозволену до застосування взагалі) на сходинках перед входом в будівлю, якщо вона під час дощу або взимку ковзає, що може призвести до травм », - навів приклад Дробоцькій.
Нове житло, за словами юриста, також має відповідати більш жорстким нормам пожежної безпеки, рівню шуму, тощо. Тобто, коли архітектор збирається проектувати будівлю, наприклад, біля гучної автомагістралі, він зобов'язаний врахувати цей фактор і використовувати шумопоглинаючі матеріали з урахуванням особливостей конкретної споруди.
Тепер чітко виписано, що всі системи вентиляції, освітлення, опалення повинні забезпечувати комфортне існування і безпечне перебування людей всередині будівлі. Крім того, всі нові будинки повинні бути не тільки енергоефективними, а й енергозберігаючими, тобто економити енергоресурси.
«Таке впровадження в перспективі має створити чіткі та зрозумілі правила ведення бізнесу, встановити чіткі критерії до виробів, підвищити якість, контроль над виробництвом, а як результат - створити можливість здорової конкуренції на ринку», - розповіла молодший юрист ЮФ «Антика» Юлія Скибина.
За її словами, позитивним моментом є визначення термінів, таких як «будівельний виріб», «установка», «дистриб'ютор» та інших, на законодавчому рівні, які часто вживалися в законодавстві, але не були визначені. За словами Дмитра Барзиловича, ми тим самим переводимо термінологію на одину зрозумілу мову. Тому що одні й ті ж терміни у нас і в ЄС означають різне: «пороговий рівень», «істотні вимоги» тощо.
«Тепер виробник будівельної продукції зобов'язаний надавати декларацію експлуатаційних характеристик або технічне свідоцтво про апробацію. У цих документах мають бути вказані характеристики механічної стійкості, пожежної безпеки, енергоефективності тощо», - розповіла партнер K.A.C.Group Тетяна Кузьмич.
За словами Романа Дробоцького, технічні свідоцтва застосовуються для виведення на ринок нових видів будматеріалів, для яких ще немає стандартів. Зараз видачею технічних свідоцтв займається Мінрегіонбуд, а в майбутньому це стане прерогативою нового колегіального органу - Комісії технічного регулювання, яка буде складатися з 25 осіб.
Законопроектом також визначаються зобов'язання всіх учасників ринку (виробників, імпортерів, уповноважених представників), які виробляють або розповсюджують в Україні імпортовані будівельні вироби.
«Для виходу на ринок будівельних виробів його учасники зобов'язані провести декларування експлуатаційних характеристик будівельного виробу, але не позначено в яких саме випадках. Законопроект також вводить чіткі критерії, коли виробник не зобов'язаний складати таку декларацію», - сказала Юлія Скибина.
Крім того, законопроект впроваджує використання спрощених процедур, що включає в себе можливість не проводити випробування будівельного виробу, з метою мінімізації зусиль виробника при визначенні типу будівельного виробу.
«Наприклад, можна використовувати результати випробувань інших виробників при випуску аналогічного товару, якщо, звичайно такий виробник дав свій дозвіл», - зауважив Роман Дробоцкій.
Юристи вважають, що чіткі вимоги захищають права споживачів. Адже після вступу в силу нового закону новосели почнуть отримувати від своїх будівельників вичерпну інформацію про якість та безпеку будівель.
При цьому забудовники, як і раніше, зможуть користуватися послугами посередників. Однак останнім доведеться працювати в чітких рамках.
Зараз їх немає. І приватний підприємець цілком може купити на заводі партію цементу, розвести її золою, щоб потім продати побільше суміші і непогано заробити. Однак за новими вимогами ця схема не спрацює. Оскільки всі посередники повинні будуть звітувати перед наглядовим органом - скільки було куплено цементу на заводі і скільки згодом перепродано.
Повинен з'явитися контроль над продукцією. Для того, щоб в разі обвалення можна було провести розслідування: пройти по всьому ланцюжку постачальників будматеріалів аж до прямого виробника. Так як на кожному етапі всі продавці повинні перевірити документацію, чи вчасно були проведені випробування, чи є декларація виробника. Крім того, кожен з посередників буде нести відповідальність за умови зберігання і транспортування.
«Виробник буде говорити, що я випустив матеріал такого-то стандарту. І знайти по ланцюжку, де відбувся зсув показників матеріалу, буде легко або по папері, або в електронному вигляді», - зауважив експерт.
0 Коментарів - Написати коментар