Як виглядала Привокзальна площа 100 років тому


Франківці щодня прогулюються вулицями міста, але не всі задумуються, як виглядали наші вулиці, наприклад, 100 років тому. Усе це можна побачити та порівняти з тим, як виглядає сьогодні.

 

Сьогодні мова піде про Привокзальну площу — площа в Івано-Франківську, що прилягає до залізничного вокзалу. Простягається від вул. Вовчинецької до перехрестя із вулицями Гаркуші та Залізничної.

 

Площа почала формуватися після зведення у 1866 залізничної лінії Львів — Чернівці на околиці Заболотівського передмістя. На той час була віддалена від центру міста на 1,5 км.

 

Залізничний дворець

Залізничний вокзал було збудовано в 1866 році. Ця дата зафіксована на металевих стовпах на пероні станції. Минуло ще три роки, як перший потяг пройшов через Харків, а ще через рік залізничним вузлом став сам Київ (на той момент губернське місто).

 

1 вересня потяг із декількома сотнями галичан виїхав зі Львова до Чернівців. Дванадцять годин тривав цей рейс, і майже го­дину (точніше, 47 хвилин) потяг стояв у Станіславі. Та це був не лише перший пасажирський потяг в історії міста. Адже саме тут, на вокзалі, вперше в місті спалахнуло електричне освітлення.

 

 

У 1866 році була прокладена перша колія зі Львова через Станіславів до міста Ясс у Румунії. Надалі будівництво колії від Станіславова розвивалось в різних напрямках: у січні 1875 року був роз­по­чатий рух на Стрий, в січні 1884 року — на Гусятин, а з листопада 1891 року — на Вороненку.

 

На початку минулого століття залізничний вузол у Станіславі вважався настільки потужним і значним, що саме тут, а не у Львові чи Кракові, відкрили дирекцію залізниць. Її тоді розмістили у спеціально спорудженій розкішній будівлі, де зараз розташований головний корпус медичного університету.

 

 

Вокзал за свою історію пережив дві реконструкції. Перша відбулась у 1886 році. Розвиток Австро-Угорщини (в складі якої була й Галичина) спонукав до розбудови залізничної мережі. Наш невеликий вокзал перестав відповідати потребам часу.

 

 

Тож до невеликої головної будівлі по обидва боки при­будували одноповер­хові флігелі. Відкрилися їдальня і канцелярія, колійова пошта. Над центральним входом до вокзалу здіймалася скульптура крилатої богині, якої нині тут уже, на жаль, немає.

 

 

Забудова площі

Будівля № 15 на вулиці Привокзальній, у якій міститься дирекція залізничних перевезень.

Першою спорудою на площі був залізничний вокзал (буд. № 19), побудований у тому же 1866 році, що й колія зі Львова до Чернівців.

 

У 1906 році вокзал був капітально перебудований, а поряд було споруджено у такому стилі і двоповерховий будинок (буд. № 19) залізничної пошти — центр обробки та перевезення.

 

Наступною була зведена перед Першою світовою війною залізнична поліклініка (буд. № 17) та розбудована у 1933 році архітектором Т. Ковальським.

 

В будинку № 15 знаходиться Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень.

 

Поруч з Привокзальною площею розташований міжміський автовокзал.

 

 

Сквер та вулиця Привокзальна

Навпроти вокзалу в 1920 — 1930-тих рр. сформовано сквер. До того часу це місце вже було забудовано будинками, і навіть, двоповерховими кам’яницями, які довелося знести.

 

Привокзальний сквер заклали в межах до, прокладеної у 1888 році, вулиці Привокзальної (теперішня назва, міститься на західному краю скверу).

 

У двоповерховому будинку № 11, збудованому за Австрії, в міжвоєнний час знаходився Народний дім українських залізничників. Напівзруйнований будинок у 2005 році відремонтував для себе банк Crédit Agricole.

 

Будинок № 13 на розі з вулицею Донцова, споруджений 1956 році, є одним із небагатьох представників архітектурної «сталінської величі» в Івано-Франківську.

 

WestNews