У Пасічній важко не помітити громаду радіозаводу. До речі, ця споруда є найвищою у Франківську, якщо рахувати від рівня моря.
«Люм’єр» – один із найкращих кінотеатрів Франківська, тим більше, що справжніх їх у нас два. А ще це найдавніший кінозаклад міста, який через пару років відсвяткує свої 90. Дивно, що досі ніхто не спромігся написати навіть стислу його історію. От і виправимо цю несправедливість.
На вулиці Шевченка, під номером 26, є симпатичний одноповерховий особняк, затиснутий між двома масивними сусідами. У 1822 році тут стояла хата якоїсь Стефанії Сендзиковської з конскрипційним номером 141 2 / 4. Дріб вказував, що з чотирьох станиславівських передмість садиба належала до другого – Лисецького.
У центральній частині міста, прилягає до скверу Вали і тильного боку колишнього палацу Потоцьких.
Будинок знаходиться у центральній частині міста, по вули Січових Стрільців, 16, на червоній лінії забудови, впритул до сусідніх будинків.
Будинок військової адміністрації і гауптвахти з 1827 року до 1860-х.
На початку ХХ століття у Станиславові точилася жорстка економічна боротьба між польськими та єврейськими промисловцями. Юдеї перемагали, бо краще готовили працівників. У поляків справи йшли гірше – відчувався брак робочої сили. Тутешніх юнаків робочі професії мало цікавили, а сільські хлопці вчились і працювали б тут із задоволенням, але життя у місті було дороге. Гонорові підприємці не хотіли брати на роботу іновірців, тож вирішили вирощувати власні кадри.
Будівництво велось ченцями-езуїтами одночасно з костьолом (теперішнім катедральним собором) і закінчене в 1744.
На початку ХХ століття площа Міцкевича так і називалась, а теперішня вулиця Вітовського мала ім’я польського поета Гославського.
Історія школи починається з того, що інженер-поляк О. Осостович на пам’ять про своїх передчасно померлих жінку-українку Корнелію та 18-річну доньку Марію передав невеликий двоповерховий будинок, одержаний у посаг жінкою, греко-католицькій капітулі для створення навчального закладу.
Будинок польського товариства «Сокіл»знаходиться у центральній частині міста, в межах історичного ядра, на червоній лінії забудови.
З утворенням у 1885 Станиславівської греко-католицької єпархії виникла потреба відкриття духовної семінарії. На якнайшвидшому її створенні наполягав особисто цісар Австро-Угорщини Франц Йосиф І.
1937 по 1940 рік в будинку по вулиці Незалежності, 43 проживала родина Пристаїв, бувала Ірина Вільде.
1895–99 /Вул. Страчених Націоналістів, 7/ Займає ріг вулиць Страчених Націоналістів і Крушельницької.
Початки заводу належать до 1767 року. Він є родоначальником фабричної промисловості у місті.
Розташована у центральній частині міста, на межі колишніх Середмістя і Галицького передмістя, на фундаментах фортечного муру.
В Івано-Франківську багато будинків з історією. Про одні згадують часто, про інші не говорять майже нічого. Одним з таких будинків, про які майже не згадують, є будинок за адресою вулиця Бельведерська, 8.
Сьогодні вулиця Грушевського — важливий осередок адміністративних споруд. У першу чергу, тут розташована будівля міськвиконкому, обласної та міської рад.
Ми продовжуємо розповіді про будинки Івано-Франківська, без яких неможливо собі уявити Станіславів історичний та місто сьогоднішнє.
На розі з вул. Мельничука, поблизу пл. Ринок. Збудована в історичному центрі міста на місці первісного дерев’яного храму, заснованого 1664 коштом вірменських родин за ініціативою Я. Манугєвича.