Знайомимось з історичними спорудами Івано-Франківська: приватна німецька гімназія. ФОТО

У перші роки 20 ст. німецька євангелицька громада, що налічувала бл. 1000 осіб, придбала земельну ділянку на початку колишньої вулиці Кілінського (Б. Лепкого) і звела п’ятикласну школу для дітей німців і австрійців. Ймовірний архітектор – Я. Шпорек.

Навчальний заклад попервах відвідували 220 учнів. У лютому 1919, коли Станиславів був столицею ЗУНР, на підставі розпорядження Державного секретаріату освіти і віросповідань була створена німецька приватна гімназія, яка розмістилась у цьому ж будинку.Тоді заняття розпочали 82 гімназисти. Заклади існували до 1939 – часу організованого виїзду німців на батьківщину. Директором народної школи впроводж усього її існування працював Й. Мюллер, гімназії – Ф. Шмаленберг до 1932, надалі – А. Рожек.

Засновником закладів був Цьоклер Теодор (1867–1949) – єпископ, доктор теології, релігійний і громадський діяч, лідер німецької громади в місті. Тепер у будинку розміщений один з корпусів ЗОШ № 11.Будинок цегляний, прямокутний у плані. Зведений у стилі функціоналістичного модерну. Триповерховий, з горищем і підвалом, на досить високому цоколі, викладеному з грубо обтесаного каменю. Вхід з двору.

Головний фасад на рівні другого поверху горизонтально розчленований широкою міжповерховою профільованою тягою, підвіконними на другому і третьому поверхах та підфризною профільованою і підкарнизною тягами. Перший поверх отинькований під масивний дощатий руст зі скошеними ребрами, другий – під дощатий руст, третій поверх і фриз та міжтягова частина на рівні другого поверху гладкі. Фасад має шість вікон з дуже широким простінком посередині.

Віконні отвори прямокутні, на першому поверсі без обрамлень, де-коровані у верхній частині тиньковим замковим каменем з двома клинами та підвіконними карнизами. Вікна другого поверху декоровані футринами, карнизними сандриками на плоских лопатках, що сягають верху вікон, та підсандриковими нішами.

Вікна третього поверху оздоблені футринами з лучковим завершенням. Центральний простінок на третьому поверсі декорований орнаментованим кругом з рельєфно викладеною датою будови «1905». Над ним влаштовано широкий лучковий профільований карниз. Фасадний карниз однотяговий, нерозвинутий, без декору. Дах двосхилий, покритий бляхою.