Знайомимось з історичними спорудами Івано-Франківська: Будинок в якому проживав Франко. ФОТО

Біля міського парку ім. Т. Шевченка. Зведений близько 1898, ймовірно, сім’єю Будзінських. У будь-якому разі, в 1910 власницею його, як також будинку № 95-а, була Я. Будзінська.

Дім здавався в оренду. Відомо, що 1900 він увесь був зайнятий сім’єю Ю. Ф. фон Еленбаха – старшого офіцера 8-го полку уланів, що стояв у Станиславові. У міжвоєнний період, протягом 1936–39, у кв. № 1 (усього квартир дві) проживали пенсіонер Р. Зайбт з дружиною Валерією і родичкою С. Новак.

У 1939 до Станиславова прибула сім’я Франка Тараса Івановича (1889–1971) – сина великого письменника, педагога, громадського діяча і теж письменника. Т. Франко за радянської влади викладав мови у середній школі, за німецької окупації – в торговельній школі (тепер вул. Грушевського, 16), а також завідував «Селянською бурсою» (вул. Шевченка, 82).

Вся сім’я: Тарас Іванович, його дружина Катерина (з дому Фалькевич), доньки Зіновія і Люба, син Роланд, а також племінниця К. Франко Л. Кулинич – жила спочатку в монастирі василіянок, потім у бурсі, а від 1942 – у кв. № 2 описуваного будинку.

В 1946 вони перебралися до Львова.

Будинок прямокутний у плані, одноповерховий, з горищем і підвалом. У стилі класицистичного модерну. Посередині фасаду є слабо виражений ризаліт завширшки в три вікна, завершений невисоким прямокутним аттиком. Головний фасад горизонтально розділений надцокольною, підвіконною і надфризною тягами.

Вікна прямокутні, обрамлені футринами у вигляді пілястр коринфського ордера, що підтримують карнизний сандрик, прикрашений зверху двоволютним, з антефіксом по центру, декором. Вікна ризаліту аркові, обрамлені валиком із замковим каменем у вигляді маски лев’ячої голови. Краї ризаліту та простінки між підвіконною й підфризною тягами декоровані пілястрами коринфського ордера з ліпниною в нижній частині.

Надаркові кути над вікнами, підсандрикові та підвіконні площини прикрашені ліпним орнаментом. Усі вікна нижче підвіконної тяги мають підфутринні декоративні кронштейни. Фасадний фриз оздоблений ліпним рослинним орнаментом та зубчиками. Двотяговий карниз прикрашений модульйонами. Дах двосхилий, покритий черепицею. Споруда є характерним зразком міської садибної забудови кінця 19 ст.

На фасаді від вул. Т. Шевченка в серпні 1990 була встановлена виготовлена з бетону й мармурової крихти меморіальна дошка з барельєфом Т. Франка і наведенням часу проживання в цьому будинку (один із вказаних років (1936) є помилковим).

Автори статті: М. Головатий, Л. Грицевич.