Знайомимось з історичними будівлями Івано-Франківська: готель «Роксолана» — «Аускопрут»

У це важко повірити, але на початку ХХ століття вулиці Грюнвальдської не існувало. Там були городи кількох містян, переважно євреїв.

Лише влітку 1908-го магістрат зібрався прокласти нову вулицю, яка б на 100 метрів зробила коротшим шлях від центру до вокзалу. Через два роки її нарекли Грюнвальдською – на честь 500-річчя однойменної битви, де польсько-литовсько-руське військо розгромило лицарів Тевтонського ордену.

Найдавніший будинок на Грюнвальдській можна побачити на польській міжвоєнній поштівці – він стоїть найближче до нас і має два парадні фасади.

Заклали його ще до присвоєння вулиці імені, а завершили саме на річницю – у 1910-му. Це була елегантна триповерхова кам’яниця у стилі еклектики, яка отримала №7. Її у складчину звели Кароліна Лінгар і Леон Рудей. Перед Другою світовою будинок належав вже другий Кароліні – вдові директора каси ощадності Білінського. Сама вона тут не мешкала, а сім квартир здавала.

У 1912 році до кам’яниці прибудували ще одну триповерхову будівлю на 7 квартир, власниками якої стали Петро Ярошевський та Станіслав Зігель.

До слова, підприємець Петро Ярошевський володів «Першою мистецькою майстернею слюсарських виробів і залізних конструкцій», яка розміщувалась нижче по вулиці, а щодо Станіслава Зігеля, то подейкують, що на будівництво кам’яниці йому підкинув грошей емігрант Василь Ревчук, який розбагатів в Америці.

Перед початком Другої світової війни (1939 р) кам’яниця перейшла у власність вдови директора каси ощадності — Кароліни Білінської.

Коли до Станиславова прийшла радянська влада, партійне керівництво одразу накинуло оком на розкішну кам’яницю. Колишніх власників було виселено у примусовому порядку.

Після завершення війни в кам’яниці №7 та №9 розташовувався партійний готель — у стінах пробили проходи й будинки об’єднали в один комплекс.

Мешканці тодішнього Станіслава (місто було перейменовано радянською владою у 1939 році з Станиславів — на Станіслав) розповідали, що у найкращі часи там зупинялися Петро Шелест, Микита Хрущов, Володимир Щербицький.

У 1990-х роках будівля перейшла у власність підприємства «Аускопрут», пройшла декілька етапів реставрації й у 1993 році відчинила свої двері, як готель міжнародного класу «Роксолана».

Пізніше будівля стала причиною конфлікту між власниками й готель отримав назву «Аускопрут», який працював для гостей міста до 2014 року.

1 квітня 2019 року будівля готелю повернула собі свою історичну назву «Роксолана».