Знайомимось з історичними будівлями Івано-Франківська: 160-річна кам’яниця Дауера. ФОТО


Добре знайомий франківцям та гостям міста наріжний будинок біля перетину вулиць Шашкевича, 7 і Незалежності, 23 виявляється має досить цікаве минуле.

 

Цю кам’яницю звів І. Дауер у 1860-х роках. Споруда цегляна, двоповерхова, у плані П-подібна, без стильових ознак. Оскільки вона є наріжною, має два фасади і, відповідно, два входи. Оздобами будівлі є лише скромні наличники вікон першого поверху з прямими сандриками. У минулому наличники були рельєфними й рустованими, але вони усунуті під час перебудов. Дах високий, критий бляхою (при побудові – ґонтою), писав “ГК”.

 

 

Спадкоємці наступного власника Натана Бораля на початку XX століття продали цю кам’яницю «Польській Позичковій Касі». У квітні 1911-го споруду придбала «Руська міщанська Каса», створення якої в 1902-му пробило стіну монопольного засилля єврейських лихварів. У цьому будинку також розмістилося міщанське товариство. З того часу за будівлею поступово закріплюється назва «Українська Хата», пише ПІК.

 

 

«Руська Міщанська Каса» перед Першою світовою війною планувала на місці двох сусідніх будинків (тепер вул. Незалежності, 25 і 27), придбаних у ресторатора Ф. Ганца за 60 тисяч корон, збудувати чотириповерхову «Народну Гостинницю», але не здійснила свого наміру.

 

 

Найактивніше громадське життя в «Українській хаті» буяло у 1-й пол. 1919, коли Станиславів був столицею ЗУНР. Тоді тут містилася редакція газети «Нове життя». У 1910-х–30-х рр. в будинку були редакції газет «Українське життя» (1921–23, 1931), «Станиславівські вісти» (1912–13, 1934–38). «Руська міщанська каса» проіснувала до 1939, тільки змінивши в 1930-х рр. назву на «Український кооперативний банк».

 

 

У міжвоєнний час перший поверх від вул. Шашкевича займали бляхарська майстерня і крамниця лідера українських ремісників Снігуровича Северина Софроновича. Бляхарський майстер за професією, він також був активним громадським діячем, одним із засновників Українського кооперативного банку, Української ремісничої бурси.

 

У післявоєнний час будинок займали обласне бюро судово-медичної експертизи та обласний лікарсько-фізкультурний диспансер, а від 2000 – лише судово-медична експертиза, яка вибралась з будинку в жовтні 2012 р.