Замість ДАБІ: про відмінності та особливості нової структури

Днями була ліквідована Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ). Усі її працівники звільнені.

Сьогодні, 16 вересня, свою роботу розпочне Державна інспекція архітектури й містобудування (ДІАМ).

Finance.ua дізнався про відмінності та особливості цієї структури.

Як повідомив нам міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, штат нової інституції наразі нараховує близько 200 осіб – 30% від загальної кількості.

Це архітектори, будівельники, юристи, геологи, геодезисти й інші спеціалісти. Усього в ДІАМ працюватиме 660 людей.

Характерною особливістю новоствореної структури є те, що всі її працівники ніколи не працювали в ДАБІ – це принципова позиція. Їх добирали разом із Національним антикорупційним бюро України.

ДІАМ, наголошує Чернишов, – це повна заміна системи, яка протягом 30 років свого існування загрузла в корупції.

«Заміна системи має на меті прозорість, цифровізацію та відповідальність. ДІАМ – це не заміна ДАБІ. Це повністю новий орган з відмінною структурою і повноваженнями, а, головне, новими принципами роботи. Людський фактор тут відсутній, усе переведено в цифру – уже працює Єдина державна система у сфері будівництва. Ми виключаємо контакт посадовців [із забудовниками] на етапі отримання дозволів. Рішення про необхідність проведення перевірок ухвалюватиме не чиновник, а система», – пояснює Олексій Чернишов.

Створення нової структури замість ДАБІ є частиною реформи містобудування. В її основі лежать дві ключові речі: лібералізація процесу будівництва та збільшення відповідальності його учасників.

«Що таке лібералізація? Якщо забудовник має оформлену у відповідний спосіб земельну ділянку, проєкт, то він має право будувати за замовчуванням. Він має декларативно повідомляти державу, орган місцевого самоврядування про початок будівництва. І ніхто не може йому заперечити, якщо документи в нього оформлені. Тому жодного дозволу на будівництво оформлювати не потрібно. Так працює весь світ», – зазначив міністр розвитку громад і територій.

Збільшення відповідальності ж передбачає кримінальну та підвищену адміністративну відповідальність кожного учасника будівництва за порушення.

«Так, якщо забудовник будує додатковий поверх, порушуючи архітектурний проєкт і наявні документи, то кримінальну відповідальність нестимуть генеральний підрядник, представник технічного нагляду, виконроб та інші працівники, які залучені. Я підкреслюю – вони нестимуть персональну відповідальність», – наголосив Чернишов.

Реформа підкріплюється і новими законами – це закони № 5877, 5655, 5656. Щоправда, Верховна Рада має їх іще ухвалити в другому читанні. За словами Олексія Чернишова, це має відбутися вже на початку жовтня.

Одним із важливих нововведень у законопроєктах є норма щодо перевірки об’єктів будівництва. Якщо раніше інспекторів не допускали до перевірки за відсутності власника ділянки чи його представника, то тепер цю норму прибирають.

Окрім того, контроль за об’єктами будівництва обов’язково покладається на органи місцевого самоврядування. Вони повинні будуть слідкувати за всією містобудівною ситуацією, яка відбувається на їхній території.

Загалом процедура отримання будь-якого дозвільного документа переходить віднині в інший формат – автоматичний. Це стосується як права на початок виконання будівельних робіт (саме так тепер називатиметься процедура), так і прийняття будівлі в експлуатацію.

Усе генеруватиметься в Єдиній державній електронній системі. Акти підписуватимуться електронним підписом усіма учасниками процесу будівництва – замовником, проєктантом, авторським наглядом, технічним наглядом тощо.

Також орган, який здійснював контроль за цими об’єктами, має підтвердити, що об’єкт побудований відповідно до проєктної документації, яка була оголошена. Лише після цього система зможе прийняти об’єкт в експлуатацію.

«ДАБІ завжди стояло в кінці ланцюга утворення доданої корумпованої вартості. Цей ланцюг довгий, він починається з моменту отримання земельної ділянки, погодження проєктів. Але сьогодні остаточно вирішене питання, що стосується фази дозволів, прийняття об’єктів в експлуатацію», – зазначив Чернишов і додав, що це зменшить собівартість квадратного метра житла. Утім, на ціну квартир це не вплине, адже їх формує ринок.

За матеріалами Finance.UA