Від січня 2025 року в Україні набула чинності заборона щодо використання детальних планів територій для нового будівництва й відтепер виділення земельних ділянок під забудову можливе лише за допомогою плану просторового розвитку.
Про це повідомила Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку й містобудування Олена Шуляк.
Шуляк пояснила, що понад половина українських міст не має актуального генерального плану – стратегічного документу розвитку будь-якого населеного пункту.
Відтак, законодавство дозволяло уточнювати генплан детальними планами території, і при цьому межа допустимого "уточнення" законодавчо визначена не була.
"Цим користувались недобросовісні забудовники, які у зговорі з місцевою владою проштовхували ДПТ, які "уточнювали" генплан так, що прямо суперечили йому. У подальшому саме на підставі таких ДПТ визначалося цільове призначення земельних ділянок, які відводилися під забудову, та отримувалися відповідні дозвільні документи. Як наслідок – постійна авральна боротьба з хаотичними забудовами, перевантаженими автошляхами, комунальними колапсами тощо", – сказала Шуляк.
Однак із 1 січня використання ДПТ стало неможливим, оскільки набув чинності закон №711 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель".
Що передбачено законом
Згідно з ним, щоб змінити цільове призначення землі або виділити ділянку під забудову, громада відтепер має керуватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або актуальним, а не застарілим генпланом планом населеного пункту.
На думку Шуляк, план просторового розвитку має бути у кожної громади, і це має покласти край "кишеньковим" ДПТ в інтересах окремих будівельних компаній у змові з місцевою владою.
"Новий документ є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись садок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки", – пояснила Шуляк.
Комплексний план ділить територію громади на функціональні зони – житлова забудова, промисловість тощо. Для кожної такої зони визначено переліки видів цільового призначення земельних ділянок, і саме з цього переліку власник може самостійно обрати той, який на його думку є найбільш перспективним.
"Тобто не можна, наприклад, обрати "житлове будівництво" на території, яку комплексний план визначив, як "промислову" і навпаки. Це правило стосується як приватних власників, так і органів, уповноважених розпоряджатись земельними ресурсами: не можна виділити комусь земельну ділянку, цільове призначення якої не узгоджується з функціональним зонуванням, визначеним комплексним планом", – зазначила Шуляк.
Вона також наголосила на публічності планів просторового розвитку: їх створення буде можливим лише з урахуванням громадської думки мешканців громади, а також такий план має обов'язково пройти незалежну експертизу.
Окрім того, ця інформація буде відкритою, тобто кожен мешканець громади зможе подивитися, для чого планується використовувати ті або інші території, чи наявні на відповідній території обмеження у використанні земель в сфері забудови (наприклад щодо гранично допустимої висотності забудови, дотримання режиму охоронних зон тощо).
Плани просторового розвитку поширюються не лише на населені пункти громади, а і на території поза її межами. Тобто будувати в передмістях також можна буде лише за умови, якщо це узгоджується з планами просторового розвитку.
0 Коментарів - Написати коментар