Станиславів, який ми втратили: фабрика Маргошеса. ФОТО


Здавніх-давен місто Станіславів (нині – Івано-Франківськ) було відоме своєю неповторною архітектурою. Втім, далеко не усі історичні пам’ятки архітектури дійшли до наших днів. Не сприяли цьому й постійні пожежі, війни та загарбники міста із понад 350-річною історією.

 

У рубриці «Станіславів, який ми втратили», краєзнавець, дослідник та засновник групи «Ретро Франківськ» Ігор Менів пропонує пригадати про відомі франківські кам’яниці-привиди, оповідаючи про їх особливості та унікальність.

 

Фабрика з обробки шкіри заснована в 1888 р. і складалася з 10 корпусів, які розміщувались на великій території на сучасних вулицях Ленкавського – Левицького.

 

Власник фабрики Якуб Маргошес (1875—1939) входив в число найбагатших людей міста. До Другої світової війни ця фабрика була найбільшим підприємством легкої промисловості у Галичині.

 

 

В 1927 р. тут відбулася модернізація – збудували власну електростанцію, новий триповерховий корпус. У міжвоєнний період завод випускав звичайну шкіру та матеріали для взуттєвих підошов. Свою продукцію підприємство експортувало до великих польських міст і давало серйозний прибуток власнику.

 

В 1939 році на підприємстві працювало уже близько 300 осіб.Влітку 1939 року закінчилось будівництво будинку Маргошеса, в стилі функціоналізму, по теперішній вулиці Шевченка, 79.

 

Але власник в ньому майже не жив, тому що помер за два тижні до появи радянської армії в Станиславові й був похований на єврейському цвинтарі.

 

З 1949 року фабрику шкіри доповнюють технологічними процесами та обладнанням і назва стає — шкірно-взуттєвий завод (шкірзавод). У 50-60 роках збудували на території ще декілька нових корпусів. З часом в деяких з цих будівель запрацювали промислові потужності ВАТ “Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай».

 

Пізніше італійські інвестори викупили акції підприємства, вклали кошти в сучасне обладнання та налагодили нові ринки збуду. Та коли італійці вийшли зі справ, від них залишилась тільки назва – «Філія «Спіловер. Шкіряний завод». Зміна власників і не використання всіх потужностей заводу призвели до руйнації чотирьох з п’яти цехів. 2013 рік став останнім в роботі підприємства.

 

 

Зараз на території колишньої фабрики Маргошеса йде будівництво житлового масиву.

 

Ратуша