Центральна була усипальницею магнатів Потоцьких. Вона розташована під пресбітерієм, закрита важкими металевими дверми у підлозі, спускатись до неї треба кам’яними сходами. Являє собою квадратне приміщення площею близько 60 кв. метрів.
Бічні стіни мають по дві склепінчастих ніші заввишки 2 м і завглибшки 1 м. Підлога вистелена цеглою двох кольорів, яка утворює візерунок у вигляді решітки.
У крипті в мармурових і кам’яних трунах були поховані сім представників цієї фамілії:
Потоцький Станіслав (1660–1683) – старший син А. Потоцького, галицький староста, полковник коронних військ. Його ім’ям спочатку було назване місто. Похований у крипті першим. 12 вересня 1683 він загинув у битві з турками під Віднем.
Потоцький Андрій (1628(?)–1692) – польний коронний гетьман і краківський каштелян. Вважається засновником м. Станиславова;
Потоцька Анна (? – між 1697 і 1703) з родини Рисінських – дружина А. Потоцького;
Потоцький Юзеф (1673–1751) – молодший син А. Потоцького, великий коронний гетьман;
Потоцька Вікторія (?–1732) з родини Лещинських – дружина Ю. Потоцького, доброчинниця станиславівських єзуїтів. Була похована у підземеллях їхнього костьолу. Останки перенесені в крипту 1886 узв’язку з перетворенням костьолу єзуїтів у греко-католицький собор.
Потоцький Юзеф (роки народження і смерті невід.) – внук Ю. Потоцького, син його сина Станіслава. Помер у дитячому віці, будучи учнем колегії єзуїтів.
Сьоме, дитяче поховання не ідентифіковане.
Потоцький Андрій (1628(?)–1692) – польний коронний гетьман і краківський каштелян. Вважається засновником м. Станиславова. Потоцька Анна (? – між 1697 і 1703) з родини Рисінських – дружина А. Потоцького.
Ще в 1930-х рр. шість саркофагів стояли шеренгою по поздовжній осі крипти і біля стіни – розбитий саркофаг А. Потоцького. При перетворенні костьолу в геологічний музей новоствореного інституту нафти і газу 1966 зникли три саркофаги й усі останки похованих.
Зараз у крипті в бічних нішах зберігаються три простих саркофаги з гіпсовику (з них один дитячий) і один мистецький, з чорного краківського мармуру. В ньому була похована В. Потоцька-Лещинська.
Потоцький Станіслав (1660–1683) – старший син Андрія Потоцького, галицький староста, полковник коронних військ.
Потоцький Юзеф (1673–1751) – молодший син Андрія Потоцького, великий коронний гетьман.
Саркофаг призматичної форми 2,19 х 1,09 х 1,0 м, з широким узголів’ям і вузьким підніжжям. Верхня й нижня площини по периметру профільовані горизонтальними тягами. Середня частина – випуклої криволінійної за абрисом форми, декорована широкими вертикальними каннелюрами. На лівій стінці саркофага горельєфне зображення подвійного картуша, увінчаного короною й обрамленого з боків волютами.
В середній частині картуша – два овали з гербами «Венява» Лещинських (ліворуч) та «Пилява» Потоцьких (праворуч). Навколо вирізьблені ініціали прізвища і титулів В. Лещинської. Віко саркофага оброблене профілями, верх плоский. Саркофаг має чотири кулевидні ніжкипідставки. Поверхня ретельно оброблена і відшліфована. За формою й характером пластично-декоративного вирішення пам’ятка належить до цінних творів стилю бароко.
Автор статті: Михайло Головатий, Віктор Мельник
Звід пам’яток Івано-Франківської області. Івано-Франківськ і села міської ради. – Кн. 1. Пам’ятки археології, історії та мистецтва. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2016. – С. 300-301.
0 Коментарів - Написати коментар