Будинки вмирають стоячи


"На  світі  все  боїться  часу, а  час  боїться  пірамід,  — казав  мудрець,  пізнавши  Схід,  —  На  світі  все  боїться  часу", - писав Яр Ялавутич. Шкода, але Івано-Франківськ не Лівійська пустеля, тут немає пірамід, натомість час залишив глибокі зморшки на обличчі міста.


І, на превеликий жаль, є будинки, які ми вже ніколи не побачимо такими, якими вони були 100-150 років тому. Серед них і  будинок Реґенштрайфа.

 

Історія XIX століття

 

Споруда, створена у 1827 році єврейським купцем Шмаєю Регенштрайфом і була найдавнішою збереженою кам'яницею в Івано-Франківську. Її адреса: вул. Січових Стрільців, 18. Будинок вирізнявся пишним екстер'єром і наявністю сцен з біблейської тематики.

 

Раніше там знаходився культовий ресторан Гаубенштока, у якому місто приймало польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького у 1934 році. Будинок належить до пам'яток місцевого значення і має охоронний номер 360-іф.

 

Будинок був унікальним для міста, оскільки це найдавніша кам'яниця за межами колишніх фортечних стін Станіславова. Споруда прикрашена художніми барельєфами на біблійні теми.

 

Цей унікальний будинок пережив руйнівну «Мармулядову пожежу» 1868 року, яка знищила третину всіх споруд у місті. Вдалося йому витримати й удар вогню у 1906 році.

 

У підвіконних нішах другого поверху були зображення ангелів, які відпочивають у райських кущах. А під крайнім лівим вікном фасаду на Січових Стрільців можна було побачити сцену жертвопринесення Ісаака, той момент, коли з'являється ангел і забороняє Аврааму вбити сина.

 

 

Кам'яниця була збудована у 1827 році єврейським купцем Шмаєю Регенштрайфом на перехресті вулиць Собеського і Голуховського (Січових Стрільців — Чорновола).

 

У 1850-х тут знаходилась чоловіча 4-класна школа. В цей час і до 1909 року власниками будинку були нащадки Шмаї. Потім за п'ять років будинок змінив п'ять власників. Через частий перепродаж ціна нерухомості зросла з 300 тисяч крон до півмільйона.

 

У 1886 році ресторатор Герман Басс відкрив там кав'ярню «Уніон». 1892 року заклад змінив власника, який дав йому назву «Ґабсбурґ».

 

Цікаве XX століття

 

У 1918 кав'ярню викупив Маврикій Гаубеншток і зробив з неї ресторан. Гаубеншток був не лише ресторатором а й депутатом міської ради, головою Товариства господарів та гастрономів. Заклад вважався аристократичним, складався з двох залів — верхнього і нижнього.

 

Тут «обмивали» призначення на посади, влаштовували прийоми високих гостей. Так, 4 червня 1934 року приймали польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького.

 

1927 року ковбасник Миколай Волонтковський спорудив, вздовж фасаду з боку Чорновола, видовжену прибудову. У цій будівлі, автором якої був архітектор Тадеуш Ковальський, містилися різні крамниці (зараз тут знаходиться аптека та різні торгові точки). Дах спочатку був плоским і використовувався як літня тераса ресторану Гаубенштока.

 

Наприкінці 1940-х ресторан ще працював і навіть славився добрим пивом. Згодом на першому поверсі споруди розмістилися крамниці, а на другому — різні контори.

 

 

Сумні 2000-ні

 

11 лютого 2012 року в кам'яниці впали перекриття між поверхами та горищем. На щастя, обійшлося без жертв. Було багато галасу, чиновники обіцяли, що зроблять усе можливе, аби врятувати споруду. У 2014 році обвалилася частина стіни другого поверху будинку.

 

Сучасні історія будинку не настільки заворожує. Мало того, — вона лякає… 11 лютого 2012 року в кам'яниці впали перекриття між поверхами та горищем. На щастя, обійшлося без жертв. Було багато галасу, чиновники обіцяли, що зроблять усе можливе, аби врятувати споруду.

 

У 2014 році обвалилася частина стіни другого поверху будинку. Тоді з-під завалів рятувальникам довелося визволяти відвідувачів і працівників крамниці, що знаходилася на першому поверсі. На щастя ніхто тоді не загинув. Певний час точилися дискусії, що робити з будовою.

 

 

Реставрація чи перебудова?

 

На реставрацію у міста, звісно, грошей не було. Зрештою, власники та орендарі приміщень у будинку вирішили провести роботи власним коштом.

 

Стару кам'яницю розібрали, а на її місці вирішили спорудити нову 4-поверхівку. Обіцяли відновити автентичний фасад, шляхом збережених елементів старовинної ліпнини.

 

У липні 2014-го архітектурний департамент видав за цією адресою містобудівні умови та обмеження, яким погодив реставрацію-реконструкцію будинку з надбудовою.

 

Висота будівлі мала сягати чотири поверхи (з мансардою) і не повинна бути вищою лінії карнизу звісу даху на фасаді суміжного будинку №16. Будівельний розрахунок розробляв львівський архітектор Зеновій Лагуш.


 

Продавали по цеглині

 

Цікавий факт — будинок Реґенштрайфа був побудований з цегли виробництва цегельні Герца Касвінера, про що свідчить відтиск "H.KASWINER".

 

Під час так званої ревалоризації цілу старовинну цеглу будівельники акуратно зібрали та вивезли з будмайданчика. Згодом, оголошення про її продаж з'явилися в мережі інтернет.

 

 

 

А що далі...

 

Наразі реставраційно-будівельні роботи по відновленню пам’ятки архітектури на вулиці Січових Стрільців, 18 завершені. Як видно на фото, висота забудови нараховує 4 поверхи. Плюс мансарда.

 

 

 

 

В будинку передбачені офісні та житлові приміщення. Перший поверх зі сторони вулиці Січових Стрільців віддадуть під магазини. А далі...

 

Ось так в Івано-Франківську померла чергова пам'ятка архітектури, яка робила обличчя місту, його атмосферу й автентичність. Скільки їх ще таких, живих примар.

 

Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького

ФОТО: Побудовано ІФ