Споруджений на місці давнішого будинку місцевим жителемІ. Лястом. Наступним господарем у 1880–90-х рр. був Х. Гайс, який називався власником маєтку і жив з доходів від здачі помешкань внайми.
Ґаздував він, мабуть, не дуже ретельно, оскільки маґістрат у червні 1895 направляв комісію для оцінки доцільності знесення будинку, яка ухвалила, що він ще може стояти. Згодом домовласницями були М. Шайнер (1900-і рр.), Р. Гернер (від 1920-х рр. до радянської націоналізації).
Належить до нечисленної в місті групи споруд, зведених ще в 1-й пол. 19 ст., має риси класицизму. Цегляний, двоповерховий, у плані складної конфігурації, з двома вільними фасадами і скромним оздобленням. Головний вхід організований з вул. Січових Стрільців, над ним балкон з кованою решіткою.
Вікна прямокутні, з простими наличниками, на першому поверсі завершуються рельєфними напіврозетками, на другому поверсі в нижній частині мають прямокутні ніші, а на місці сандриків – рельєфні ромбовидні прикраси.
Крило, що простягнулося вглиб ділянки, із зовнішнього боку глухе, а з внутрішнього позбавлене оздоб, на другому поверсі має галерею на всю його довжину.
В середині 1990-х рр. у зв’язку зі здачею під приватні торгові заклади й офіси будинок зазнав капітального ремонту. Цоколь облицьований мармуровою плиткою, дах перекритий гофрованою бляхою, огорожа балкону одержала несподіваний сецесійний рисунок.
Дах прорізаний великими люкарнами, яких раніше не було, вони стали істотним елементом архітектурного вигляду споруди.
Михайло Головатий
Звід пам’яток Івано-Франківської області. Івано-Франківськ і села міської ради. – Кн. 1. Пам’ятки археології, історії та мистецтва. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2016. – С. 194-195.
0 Коментарів - Написати коментар