Район колишньої шкірфірми має багату історію та вагоме значення для Івано-Франкывська. Підприємство в різні періоди було в розпорядженні декількох власників і забезпечувало шкіряними виробами всю Західну Україну, і здійснювався експорт в Польщу.
Найбільшого процвітання, підприємство, зазнало під керівництвом засновника Якова Маргошеса. Створена в 1888 році фабрика шкір приносила неабиякі прибутки своєму власнику, а під час Другої світової війни на виробництві добряче нажились і більшовики. В період перебування в Станиславові німців, розкрадання трохи припинилось.
.jpg)
Перед остаточним закриттям фабрики територія була в розпорядженні «Спілловер. Шкіряний завод». 2013 рік став останнім в роботі підприємства. Закриттю посприяла велика заборгованість з виплати заробітної плати працівникам, причиною якої була недостатня кількість коштів на рахунках івано-франківської філії.
Зміна власників і не використання всіх потужностей заводу призвели до руйнації чотирьох з п’яти цехів. Зара вони обплетені диким виноградом, і повністю підпорядковані керівництву часу і природі. Добре тримаються тільки мури, а поодинокі дірки, щоб не пропускати любителів екстріму і гострих відчуттів - залатані дерев’яними і металевими вставками.
Територія особлива для Івано-Франківська як великою площею, так і унікальністю розташування. Оточують її з одного боку загальноміська об’їзна та річка Бистриця-Солотвинська, а з іншої міське озеро, яке слугує сполукою із центром і є головним місцем відпочинку для франківців.
Роки пустувань показали городянам, що промзона потребує другого шансу на життя. Закладено підгрунтя для розвитку і облаштування промзони, яка хоч і втратила виробничі потужності, але надалі сприятиме розвитку міста. В яких цілях використовуватимуть територію поки невідомо. Кажуть, що тут може бути новий культурний центр або житловий масив.
0 Коментарів - Написати коментар