ТОП цікавих місць у Івано-Франківську (ФОТО,ВІДЕО)

Що варто відвідати та побачити у Івано-Франківську? Які цікаві місця? Куди варто піти? Такі питання часто виникають у туристів пропонуємо переглянути цікаві факти про місто, які знают далеко не всі місцеві.

Компактне, красиве і комфортне.

Коротко про Франківськ

Центральна памʼятка міста - Ратуша, побудована поляками у стилі модерн, а точніше, конструктивізм. Остаточний вигляд (вчетверте) споруда дістала в 1935 року. Її зконструювали у вигляді польського, військового ордена Virtuti Militari.

Колись тут в підземелях була в’язниця для опришків, яких страчували прямо на площі. Є припущення, що мережа підземних переходів, розкопки яких ведуться і досі, ведуть за межі міста. Кажуть, що граф Потоцький міг проїхати цим підземеллям навіть каретою.

На вежі працює оглядовий майданчик з панорамою центрільної частини міста.Навпроти можна побачити єдиний в Україні пам'ятник яйцю, що символізує зародження життя.

Наступною памяткою архітектури національного значення є Вірменський костел, побудований у стилі бароко у 18 стодітті. В костелі є ікона яку прозвали "чудотворною", у 1742 році під час богослужіння, яке тривало 44 години, вона "заплакала справжніми сльозами" і зцілила багатох людей.

На майдані Шептицького знаходиться кафедральний собор св. Воскресіння, побудований в 1753 р. як Єзуїтський костел. Він споруджений у стилі австро-баварського бароко з елементу класицизму. Цікавивим фактом є те, що при будівництві фундаменту костелу було знайдено 14 000 злотих, які пішли на його возведення. У різні часи храм був святинею майже всіх християнських конфесій.

Однією з небагатьох споруд, які залишились практично не зміненим до наших днів, є Музей мистецтв Прикарпаття, колишній ренесанский костел Пресвятої Діви Марії. Ця велична споруда була фамільною усипальницею для засновника міста - Андрія Потоцького. У бічних криптах були поховані заможні шляхтичі й священики.

музей мистецтв прикарпаття

Відшукайте герб Станиславова на бічній стіні старої Колегіати (пл. Шептицького, 8 з боку кавярні «Бізе»). Він захований так високо, що про його існування знає далеко не кожен мешканець міста.

Це моє місто: Франівск з висоти пташиного польоту.

Нещодавно була реставрована в’їздна брама до палацу Потоцьких. В 19 столітті тут був облаштований військовий шпиталь.

Захоплення у туристів викликає фортечний бастіон та вали висотою до 10 метрів, які витримали облогу турецької армії. Він зводився за рекордні 5 місяців під керівництвом французького інженера Франсуа Корасіні у формі шестикутника з бастіонами, що оточували замок Потоцьких.

Гарним місцем перепочинку є невеличкий сквер Міцкевича, який розташований на однойменній площі. У 1898 році з нагоди 100-річчя від дня народження поета тут був встановлений пам’ятник.

Обласна музична філармонія
4 листопада 1943-го тут сталася подія, яка не має аналогів в історії світового театру. Під час прем’єри оперети Я. Барнича «Шаріка» до зали увірвалися гестапівці й затримали 140 людей. Через кілька тижнів 27 із них засудили до розстрілу. Таким чином фашисти намагалися спинити боротьбу членів ОУН проти окупаційного режиму.

Елементи мавританського стилю: вузькі напівкруглі вікна, ребристі колони були використані при будівництві залізничного вокзалу в 1866 році. Відразу після закінчення робіт у Станиславові віденський архітектор Е.Баудіш поїхав до польського міста Тарнув, де відбувався аналогічний процес перебудови старого вокзалу .

Любителям пива варто відвідати броварню по вул. Новгородська,49. Вона вважається найстарішою, бо побудована в 1767 році. Одне з найсмачніших та найпопулярніших на Західній Україні вважається «Панське» пиво, завезене до міста пивоваром Седельмайєром, яке роблять у Франківську.

У Івано-Франківску головний корпус медичного університету по вул.Галицька, 2 побудований в 1893 році, мав честь бути центром регіональної дирекції залізниці Австро-Угорської імперії, пізніше магістрат.

Найменша і найвуча вуличка - це вул. Івана Труша, вона має 65 м довжини, та 6 м ширини, найдовша - вул. Є.Коновальця - 5,6 км.

Щорічно до Івано-Франківська з’їзджаються ковалі з різних куточків світу на день міста. Наприкінці кожного фестивалю «свято ковалів» вони дарують місту викувані скульптури, які стали невід’ємною окрасою центру міста.

Найжвавіше та найпопулярніше місце у місцевих - «Сотка» насправді має протяжніст 450м. Необгрунтована назва, можливо, з'явилась у 1984 році після відкриття кафе «Молочне», яке своїми літніми майданчиками перекривало вуличку. Цікаво, що архітектори, які розробляли план даної вулиці, у результаті отримали Державну премію СРСР.

Найбільшою окрасою Івано-Франківського театру Івана Франка є художнє оформлення інтер’єру, виконане в гуцульському стилі. До речі, автори цього проекту отримали за нього Шевченківську премію в 1982 році.

На території Міського парку культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка, знаходиться декілька озер, альпін-парк та актраціони, висаджена алея сакур та завезено рідкісні дерева із Франції, Америки та Польщі. Минулого століття автомобілі по вул. Шевченка рухались не більше 6 км/год. В іншому випадку штраф-– півтисячі злотих або два місяці ув’язнення. Зараз вона повністю пішохідна.

Міське озеро площею 36 га,було штучно створене у 1955 році. В хорошу погоду тут можна покататися на катамарані або човнику, оминаючи красивий «Острів любові». За озером знаходиться єврейський цвинтар. Тут було здійснено одне із наймасовіших убивств в історії міста у 1941 році,коли тисячі євреїв були розстріляні німцями.

Меморіальний сквер вважається одним із найдавніших цвинтарів Галичини.В наш час тут поховано загиблих бійців АТО та вбитий під час Революції гідності іванофранківець Роман Гурик.