Норми вимагають комфорту. Чи зміниться Івано-Франківськ з новими ДБН

Лінії, парковки, розв’язки

Державні будівельні норми (ДБН) – це документ, який регулює забудову в містах. Саме на них посилаються проектанти, коли мова йде про будівництво багатоповерхівок та облаштування громадського простору загалом.

Відтак, із 1 вересня набули чинності три оновлені ДБН: Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги», В.2.2-3:2018 «Будинки і споруди. Заклади освіти». Крім того, з 1 жовтня вступ­лять в дію зміни до ДБН «Будинки і споруди. Житлові будинки».

Власне ДБН «Планування і забудова територій» є найважливішим документом. Позаяк там прописані базові положення щодо забудови на державному, регіональному та місцевому рівнях. Він замінив купу нормативних актів і став основою містобудування.

Зокрема, документ передбачає введення «жовтих», «зелених» та «блакитних» ліній. Досі існували тільки «червоні», які визначали межі вулиць, доріг, кварталів тощо.

Відтепер «зелені лінії» будуть обмежувати будівництво на території зелених зон – парків, лісів, заповідників тощо. «Блакитні» регулюватимуть висоту забудови, а «жовті» – визначатимуть зони можливих завалів, щоб в разі надзвичайних ситуацій була можливість евакуювати людей.

Що цікаво, раніше максимальна висота будинків ДБН не регламентувалася. Натомість за новими нормами поверховість будинку залежить від кількості населення. Так, у селах будинки можуть мати не більше чотирьох поверхів, у селищах міського типу – не більше п’яти, у містах з населенням до 50 тис мешканців – не більше дев’яти поверхів, від 50 до 100 тис – не вище 16. А от поверховість будинків у містах з населенням понад 100 тис, як от Івано-Франківськ, має регулюватися містопланувальними документами. Зокрема, генеральним планом міста.

Також нові норми передбачають, що міста з населенням понад 100 тис мають розробити комплексні схеми транспорту на 30-40 років. Це мусить бути окремий документ, створений на основі генплану міста, в якому будуть визначені магістральні вулиці, перехрестя, розв’язки.

Облаштовувати стоянки у дворах та наземні паркінги в центрі міста відтепер заборонено. Це означає, що стоянки мають бути розташовані з боку вулиці, або ж під землею.

Підземними можуть бути, але це не обов’язково, сміттєві майданчики, які раніше у ДБН взагалі не згадувались.

Вужчі смуги та велодоріжки

Чи не основним нововведенням «дорожніх» норм є звуження смуг руху на міських та сільських вулицях. Якщо досі ширина смуг становила 3,5-3,75 м, то нові норми дозволяють звужувати смуги руху до 2,75 м на невеликих житлових вулицях, до 3 м – на магістральних вулицях міського та районного значення, і до 3,5 м – на магістралях безперервного руху.

Обов’язкове відтепер і будівництво велосмуг та велодоріжок. Вони мають бути всюди: як у житлових, так і в промислових мікрорайонах, а також на магістральних вулицях. При цьому передбачено, що велосмуги (смуги на проїжджій частині, рухатися по яких можна тільки на велосипеді), мають бути лише односторонніми. А от влаштування двосторонніх велодоріжок (ділянки цілком відокремлені від проїжджої частини і зазвичай розташовані трохи вище неї) нові ДБН дозволяють.

Про пішоходів теж нібито подумали. Усі переходи мають бути доступними для людей з інвалідністю. Для цього вони мусять розташовуватися на одному рівні з тротуаром і дорогою, світлофори – зі звуковим сигналом. На нерегульованих переходах, які мають дві й більше смуг руху в одному напрямку, ДБН зобов’язують влаштовувати острівці безпеки – або на них треба ставити світлофори.

Цікаво, що розташування люків і дощоприймачів на тротуарах – заборонено, аби туди ніхто не провалився. Також не можна встановлювати на тротуарах: стовпи, огорожі, рекламні борди. Досі такі конструкції ДБН взагалі не регламентували.

Усе для дітей

Основною зміною ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки та споруди. Заклади освіти» є розміщення дитсадків у житлових будинках. Попередні норми дозволяли розташовувати садки лише в окремих будівлях, тепер можна вбудовувати їх в перший-другий поверхи.

Окрім того, якщо раніше жодних вимог до доступності дитсадків та шкіл не було, то в нових нормах усе чітко прописано. Відтак в усіх навчальних закладах мають бути пандуси та ліфти для дітей з інвалідністю. Змінилися й вимоги до спортзалів, роздягалень, ігрових кімнат, спалень, туалетів.

Нові ДБН збільшують і нормативну площу начальних класів – з 2-2,4 м2 до 3 м2 на одного учня – та дозволяють урізноманітнювати планування класів, створювати в них додаткові зони та відходити від типового розташування парт.

Щодо змін, які вступлять в дію з 1 жовт­ня, то тут усе просто – дозволять склити балкони та лоджії незалежно від поверховості. Досі норми зобов’язували забудовників залишати незаскленими балкони вище третього поверху. Мотивувалася вимога тим, що у разі пожежі потрібен буде евакуаційний вихід, роль якого і відігравав балкон.

Важливо розуміти, що нові норми будуть враховані під час проектування нових будівель чи вулиць, а от те, що вже збудовано, переробляти ніхто не буде. Втім, якщо, до прикладу, ширина смуги руху не відповідає новим ДБН, то її мають змінити під час планової реконструкції. Тобто це може статися і через рік, і через десять.

Репортер