Представники ініціативної групи мешканців мікрорайону Пасічна, що висловили незгоду із забудовою земельної ділянки між собором Преображення Господнього та гімназією №1, нещодавно зустрілися з міським головою Русланом Марцінківим. Мер їм сказав, що йому нічого невідомо про це будівництво. Втім зателефонував до ректора університету Ігоря Цепенди, який підтвердив намір будувати.
«Поки громада не буде «за» і сесія міської ради не прийме відповідне рішення, то університет нічого не зможе будувати. А я, наприклад, проти такого будівництва», – заявив мер.
Мешканці Пасічної розповідають, що собор Преображення Господнього є одним з найбільших храмів на Західній Україні. Як і годиться, його побудували на височині, він є осередком духовності для багатьох прихожан.
З одного боку, від собору вже будують комплекс багатоповерхівок, з іншого, біля автостанції, також хтось зводить будинок. Якщо забудують ще й цей простір між храмом та гімназією, то вже не буде де й голці впасти. Оскільки в мікрорайоні є гостра нестача зелених зон та майданчиків для дітей, то люди пропонують на ділянці, яка належить університету, облаштувати рекреаційну зону. Мовляв, така зона з’єднувала би якраз гімназію і собор.
Голова церковного комітету Марія Вінтоняк розповідає, що вона з діда-прадіда –пасічнянська, і вони ще з 2013 р. мріють поруч з собором звести муніципальний відпочинковий центр для дітей. «Ми ще при Анушкевичусу (колишній міський голова – ред.)зверталися до міської ради, щоб нам виділили цю ділянку. Проте дізналися, що міськвиконком давно виділив землю університету. Правда, для побудови спорткомплексу. Але він так нічого і не збудував, земля пустувала», – продовжує жінка.
Такий муніципальний центр, на думку парафіян, відроджував би та зберігав українські традиції, відвертав молодь від шкідливих звичок, виховував її в дусі патріотизму та духовності, пропагував здоровий спосіб життя тощо. Там планували проводити майстер-класи, лекції, бесіди, толоки, вечори відпочинку, концерти, танці. Громада переконана, що за їхнім прикладом такі заклади були б організовані і в інших мікрорайонах міста та навіть по області.
Марія Вінтоняк демонструє різноманітні відповіді від чиновників про те, що в районі собору відсутні вільні ділянки, а земля поруч перебуває у постійному користуванні ПНУ. Однак під час цих листувань з’ясувалося, що на вул. Пасічній, 20-22 є вільна ділянка, яка перебуває у комунальній власності. Тож парафіяни звернулися до університету, щоб обміняти земельні ділянки.
«Відповіді від університету ми так і не отримали. А коли нещодавно до нас прийшли його представники, то сказали, що не знали про це. Але цього не може бути, бо ми завізували звернення. Ми також звернулися до мера та депутатів, щоб вони посприяли в обміні, але результату не було», – додає пані Марія.
Пишучи листи до влади та університету, парафіяни навіть не підозрювали, що навчальний заклад вирішив звести там житло. Тож, коли нещодавно прийшли представники ПНУ та повідомили про такий намір, для них це було, як сніг на голову.
За словами прихожанина церкви Василя Скригунця, близько місяця тому після літургії до них прийшли проректор з науково-педагогічної роботи та соціально-економічного розвитку Ярослав Шинкарук та голова первинної профспілкової організації працівників університету Юрій Копчак і розповіли, що ця територія перебуває в їхньому постійному користуванні. «Сказали, що в них були спершу плани збудувати спортивний комплекс. Але оскільки є працівники, які не мають житла, то університет попросив у нас дозволу змінити цільове призначення ділянки», – розповів чоловік.
Згідно з детальним планом території, тут хочуть звести один дев’ятиповерховий, два восьмиповерхові та по одному семи-, шести- та п’ятиповерховому будинку. Загалом у 239 квартирах мали б проживати 516 осіб. Однак, на думку прихожан, будувати тут високі будинки не можна. Не можна, щоб будинки були вищі, ніж собор.
«Це духовна територія, поруч – гімназія, церква, тут не пасує таке будувати. Навколо храму має бути дещо інша атмосфера. Нас підтримує церква і мер. Тут могла би бути зелена зона чи відпочинковий комплекс для дітей», – зазначає пан Василь.
Голова первинної профспілкової організації працівників ПНУ Юрій Копчак розповідає, що в них на квартирній черзі перебуває 91 працівник. Ще 67 сімей проживають у студентських гуртожитках, тож питання житла стоїть дуже гостро. До того ж, у колективному договорі, який погодив міськвиконком і який є для них «малою Конституцією», йдеться про покращення житлових умов.
Проректор Ярослав Шинкарук додає: земельна ділянка площею 1,0083 га перебуває у постійному користуванні університету з 2010 р. І тоді її виділили для будівництва фізико-математичного інституту. Але торік на спільному засіданні ректорату і профспілкового комітету вирішили будувати там житловий будинок, оскільки дуже багато працівників потребують житла.
Як пояснюють представники університету, заклад надає забудовнику землю, а той продає їм квартири зі знижкою. «Враховуючи те, що земля належить університету і технічний проект оплачує він, то ціна за квадратний метр для наших працівників буде фіксована – 250 доларів, а середня його ціна на житловому ринку – 10 тис. гривень», – каже голова профспілки.
В університеті отримали 122 заяви на квартири від працівників і припинили їх прийом. Загалом для потреб університету мають збудувати 141 квартиру. Різниця – залишатиметься у резерві.
Наразі про намір будівництва заявили кілька забудовників. Вони мають надати свої пропозиції, а потім університет вибере найпривабливішу. «Івано-Франківськдім» уже надав нам попередню пропозицію, і ми з нею прийшли до мешканців, оскільки розуміємо, що мають відбутися потім громадські слухання. Погоджуємося, що зараз недоцільно будувати корпус на 16 поверхів, який закриє собор, а краще звести кілька будинків», – наголошує Ярослав Шинкарук.
Він зазначає, що будинки там розташуються за зростанням, а з боку церкви вони будуть максимум на 4 чи 5 поверхів. Щодо того, що виш наразі не отримав підтримку громади, проректор не розчаровується. Він переконаний, що освіта і духовність – це одне ціле, тож люди все-таки їх підтримають. А ще його дивує те, що біля собору з двох боків будують будинки і парафіяни чомусь не проти.
З приводу обміну ділянками Юрій Копчак каже так: обмінюватися університет не має наміру, адже ділянка, про яку говорять парафіяни, набагато менша і не придатна для такого будівництва. До того ж, потрібно, щоб працівники, які написали заяви, виїхали на місце і погодили такий обмін. А вони, мовляв, і так довго придивлялися до ділянки у Пасічній і спершу не вірили, що університет може збудувати там будинки.
«У нас все чесно, чітко і прозоро. Ми будемо діяти виключно у правовому полі», – наголошує голова профспілки працівників ПНУ та додає, що планується вже цьогоріч розпочати будівництво.
Директор департаменту містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини міськвиконкому Орест Кошик пояснює, що, згідно з генеральним планом, частина ділянки, яка перебуває у постійному користуванні університету, має цільове призначення для будівництва багатоквартирної житлової забудови, а інша частина – це зелені насадження загального користування, пише Галицький кореспондент.
«Якщо в них є намір здійснювати будівництво, то треба змінити цільове призначення землі. Для цього потрібно розробити детальний план території, а це довга процедура, – каже архітектор. – Спершу сесія має дати дозвіл на розробку ДПТ, потім – затвердити, а ще пізніше – змінити цільове призначення».
На стадії розробки ДПТ відбуваються також і громадські обговорення. Якщо люди будуть проти, то вже депутати міської ради мають або врахувати їхню думку, або ні. Наразі, за словами пана Кошика, університет не звертався в департамент, а це означає, що до будівництва він приступить ще не скоро.
0 Коментарів - Написати коментар