17 січня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», який свого часу розробила група народних депутатів спільно з Держархбудінспекцією.
Згідно із цим документом, в Україні фактично повністю змінюються правила та норми у цій галузі. Усі вони неоднозначні, проте, за словами архітекторів, негативу в ньому однозначно набагато більше, ніж позитиву.
Недоліки колишньої новації
«УК» звертався до цієї теми кілька місяців тому, коли документ лише пройшов перше читання. Тоді архітектурна спільнота працювала консультантом над законопроектом, і основним її гаслом, яке вона бажала перенести на сторінки документа, було посилення вимог до будівельників та їхньої відповідальності за порушення законодавства.
Будівництво залежно від категорії складності за декларативним принципом або на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, на думку юриста галузі адвоката Центру конфліктології і права Марини Суткович, було не до кінця продуманим у процесі лібералізації містобудівної діяльності. Зокрема це стосувалося ухваленого 2011 року Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Це було зроблено для спрощення дозвільних процедур у містобудівній діяльності та уникнення бюрократичної тяганини. Але з часом з’ясувалися недоліки цієї новації.
«З’явилася потреба у внесенні змін до цієї лібералізації. Одна з причин недієвості триступеневої дозвільної системи (за класами будівництва залежно від складності. — Авт.) — те, що винахідливі забудовники знаходили шляхи, за допомогою яких можна було б не отримувати дозвіл. Приміром, штучне зниження забудовниками категорії складності, відповідно до якої великі житлові комплекси стають окремими будинками, що для їхнього будівництва потрібні вже не дозволи, а декларації», — резюмує вона.
Зазначимо, що декларація — це документ, який слід подати через центр надання адміністративних послуг. Будівельники самі вносили до нього інформацію. Користуючись такою системою, непорядні забудовники вносили неправдиві цифри та факти. Наприклад, є земля під індивідуальну забудову, на якій можна будувати індивідуальний будинок площею не більш як 500 квадратних метрів, а там ростуть хмарочоси.
Отже, штучний розподіл об’єктів будівництва трьох класів наслідків на п’ять категорій складності та встановлення для них різного порядку оформлення дозвільних документів давав недобросовісним забудовникам необмежене поле для маніпулювання під час розроблення проектів будівництва та набуття права на виконання будівельних робіт. Як наслідок, маємо збільшення кількості проблемних забудов, значний перелік незаконних будівництв у столиці та інших великих містах, недотримання будівельних норм, вкрай низьку якість зведених об’єктів нерухомості, а також зростання кількості ошуканих інвесторів.
Це прекрасно розуміли керівники Держархбудінспекції, і вони були завжди за кардинальні зміни в законодавстві щодо регулювання та контролю в будівельній галузі.
Архітектори проти…
Проте архітектурна спільнота жорстко критикувала цю інституцію, яка, на думку архітектора Георгія Духовічного, мала необмежені повноваження щодо можливості здійснення невмотивованих перевірок та накладання штрафів, повністю нереалістичних за їхніми розмірами.
Що ж дає українським забудовникам, споживачам та державі загалом новий закон? Які він має позитивні та негативні сторони? Чи збільшиться відповідальність забудовників за зведення неякісних осель та комерційних об’єктів нерухомості? Чи зменшиться корупція в цій важливій для економіки країни галузі?
На думку голови Держархбудінспекції (ДАБІ) Олексія Кудрявцева, цей документ — необхідна умова для створення в Україні цивілізованого будівельного ринку: «Коли цей закон розробляли, ми запрошували і Конфедерацію будівельників України, і Будівельну палату. Ці організації брали участь разом з нами у розробленні законопроекту. Була одна зустріч з ініціативною групою громадськості, якій ми детально роз’яснили, в чому полягатимуть зміни. Реалізація запропонованих законом змін на практиці мінімізує кількість незаконних будівництв, знизить ризики для людей, які інвестуватимуть у будівництво та позбавить корупційної складової у процесі взаємодії громадянина та державної структури».
На переконання віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, цей закон скасовує категорії складності будівництва, а також такий дозвільний документ, як декларація. «Тепер 80% об’єктів зводитимуть на підставі повідомлення про початок будівництва і прийняття в експлуатацію, а інші 20% — на підставі дозволу, що унеможливить виникнення незаконних забудов», — вважає він.
Тож ці 80% об’єктів підпадатимуть під клас СС1, де все для проектування та початку будівництва дуже спрощується. Проте і тут архітектори знайшли багато негативів.
Навіщо ускладнений рівень?
Головні вади цього закону, за словами Георгія Духовічного, — збільшення фіскального та корупційного тиску: «Ситуація складається так: коли співробітники ДАБІ, які не мають жодного підтвердження (кваліфікаційного сертифіката) своєї кваліфікації, крім посадового крісла, отримали необмежені повноваження вільно судити на власний розсуд фахівців, які мають кваліфікаційні сертифікати, отримані внаслідок атестації. Об’єкти, які попередньо належали до ІІІ категорії складності зі спрощеною системою проходження, в законі невмотивовано зараховано до СС-2 із системою проходження ускладненого рівня. Це гарантоване додаткове під∂рунтя для зловживань та корупції».
Те, що, згідно із законом, 80% об’єктів зводитимуть на підставі повідомлення про початок будівництва і прийняття в експлуатацію, пан Духовічний вважає, що має сенс, якщо буде виконано умови таких проектів та здійснено авторський нагляд сертифікованих фахівців
Також, на його думку, нема головної позиції — містобудівний розрахунок (ілюстративна частина проекту) випливає з детальних планів території, її надає не замовник, а місцеві органи здійснення містобудівної політики.
Архітектор констатує, що ДАБІ за останні десятиріччя не закрила жодного незаконного будівництва, і нині влада не чує спільноту щодо відкриття замість цієї структури нової служби — будівельної поліції, яка у багатьох країнах ефективно виконує такі функції.
У контролюючих органів власна думка
У ДАБІ вважають, що не мають повноважень із закриття незаконного будівництва, і, згідно із законодавством, це питання повинен вирішувати лише суд. Інституція має перевірити об’єкти+ та надати час для виправлень. Якщо після цього фірма-забудовник такого не зробила, то слід подавати позов до суду, який повинен поставити остаточну крапку в цьому питанні.
Архітектори не розуміють, що, попри багаторічні звернення фахівців щодо уточнення категорії складності для об’єктів-пам’яток згідно з видами передбачених робіт, усіх зараховано до категорій СС-2-СС-3 (система ускладненого рівня). Це, на їхню думку, спричиняє абсурдні та корупційні ситуації у разі виконання ремонтно-реставраційних робіт, приміром, із заміною заповнення прорізів вікон та дверей, підвіконь, тинькування, фарбування, відновлення ліпного декору, кованих грат, огорож сходів, дахів тощо.
Отже, запитань щодо цього закону вдосталь. Є дві протилежні сторони із різними думками. Закон ще не підписав Президент. Коли це відбудеться, то лише з часом суспільство зробить висновки, чи став цей документ добрим законом для нього або лише для компаній-забудовників, їхніх контролерів та інших зацікавлених інституцій та осіб.
0 Коментарів - Написати коментар