Поширена серед українських міст практика термомодернізації окремих закладів бюджетної сфери (школи чи лікарні), виявляється довшим та дорожчим варіантом, ніж модернізація установ за принципом «лотів», коли одразу реалізується модернізація низки різнопланових бюджетних установ. Про це розповів Карел Хірман, енергетичний експерт з групи радників з підтримки реформ при Кабінеті Міністрів України.
За його словами, саме це демонструє досвід низки країн ЄС, і зокрема, Словаччини. Ефективність такого підходу пояснюється тим, що при «пакетній» пропозиції муніципалітетам легше знайти якісного виконавця робіт, а також оптимальніше спланувати витрати з розрахунку на один об’єкт.
Робити бюджетні будівлі енергоефективними у вищого керівництва є великий ентузіазм, однак у людей, які безпосередньо мають братися за цей процес і відповідати за нього – наприклад, директорів шкіл, начальників відділи освіти тощо, переважно, такого бажання нема. Про це ІАП «Столична нерухомість» розповів Дмитро Науменко, директор КП «Київеско».
«Це абсолютно зрозуміла ситуація, оскільки згідно з бюджетним законодавством, вся відповідальність покладена на розпорядників бюджетних коштів. Державне агентство з питань енергоефективності взяло на себе зобов’язання щодо супроводу цього процесу, але супроводжувати всі регіони силами одного лише агентства – практично неможливо. Тому було звернення до всіх міжнародних проектів з проханням фінансування повноцінного консалтингу для так званого «ЕСКО під ключ». Лише група спеціалістів у сфері інженерії, фінансів, бухгалтерії, тендерних закупок, профільного законодавства, перебуваючи у щоденному контакті з керівниками бюджетних структур, зможуть пройти всю процедуру – починаючи з формування бази енергосервісу, і закінчуючи реєстрацією перших платежів за енергосервісним договором», – сказав експерт.
За матеріалами видання 100realty.
0 Коментарів - Написати коментар