Стадіон «Рух»: історія найбільшого довгобуду Прикарпаття

Стадіон «Рух» знаходиться в Івано-Франківську та є центральним стадіоном.

Покриття – трав’яне. Попередні назви «Спартак», «Кристал». На стадіоні проводяться матчі команди першої ліги «Прикарпаття». Він вміщує 6200 осіб, тобто має велике охоплення.

Стадіон «Рух» пройшов складну історію, багато реконструкцій та змін власників.

Історія виникнення

У 1907 році Станіславівська міська каса ощадності, тодішній відповідник Ощадбанку придбали 10-моргову ділянку землі за міським парком. Досвід облаштування поля перейняли в Кракові, тому вже весною 1908-го року на місці східної трибуни грала молодь міста. Цей стадіон перебував у власності каси ощадності до 1939 року, до радянської анексії. Тому спочатку поле називалося не «Рух», а «Боїско».

У 1909 році на стадіоні «Боїско» відбувся перший матч в історії обласного футболу. Насправді, місцевий футбольний клуб «Ревера» поступився тоді резервному складу львівських «Чарних». Зіграли в той час з рахунком 1:3.

«Кур’єр Станіславівський» написав про цей матч, а також додав, що поле в чудовому стані.

Незабаром почали встановлювати лавки для сидіння, з парку перенесли павільйон, який використовували під роздягальню. У червні 1927 році в пресі почали писати про те, що на стадіон завезли три перші фіри з камінням за наказом магістрату. Завезли з метою заливання фундаменту під трибуни. У вересні 1927 року воно завершилося.

Зміни та проєкти стадіону

З часом у великих містах почали переобладнувати дерев’яні трибуни на залізобетонні. Тогочасний Станиславів не став винятком. Тому почали обговорювати новий проєкт сучасного стадіону в Івано-Франківську. Будову оцінили майже в півтора мільйона злотих.

У 1939 році на місці майбутньої арени побували фахівці з Варшави. Але не всі вважали такі капіталовкладенням доцільними та раціональними. Опоненти вважали, що на ці кошти краще збудувати ще декілька футбольних полів. Тому що трьох наявних арен усім не вистачало. Проте ці суперечки перервала війна.

Дерев’яну трибуну стадіону за радянської влади почали називати «Спартак». Вона прослужила глядачам ще 20 років. Після виходу місцевого «Спартака» до союзного класу «Б» у Станіславі вирішили реконструювати спортивний комплекс. Вона тривала один рік – з 1956 до 1957 року. Місткість арени довели до 12-ти тисяч. Проте в часи виступів червоно-білих у першій союзній лізі, на трибунах поміщалося набагато більше людей.

Вже з вересня 1969 року вдалося проводити матчі при штучному освітленні.

У 1981 році команда та стадіон передали на баланс одного з підприємств військово-промислового комплексу, тому стадіон змінив назву на «Кристал».

Згодом в 1986 році вирішили знову провести реконструкцію спортивного ядра. Вона була масштабною. Впродовж 1989-1996 років змагання там не проводилися. Проте роки незалежності України змінили все. Стадіон перейшов у муніципальну власність і отримав назву «Рух».

Уперше за довгий час, у вересні 1996-го року провели змагання та прийняли глядачів. Згодом здали в експлуатацію три з чотирьох трибун загальною місткістю 15 тисяч глядачів. Востаннє аншлаг на стадіоні «Рух» був у вересні 2005 року під час кубкового матчу місцевого «Спартака» і київського «Динамо». Рекорд відвідуваності стадіону було встановлено у 1999 році. Тоді його встановила Софія Ротару, яка там виступала. Саме тоді стадіон «Рух» зібрав понад 20 тисяч глядачів.

У лютому 2018 року стало відомо, що реконструкція «Руху» завершиться не скоро. Адже за словами очільника Івано-Франківська, Руслана Марцінківа є більш пріоритетні проєкти, на які в першу чергу витрачатимуться кошти.