У 2020 році український ринок нерухомості мав усі передумови до чергової кризи.
Про це пише Будпортал.
Український ринок нерухомості за його майже 30 років існування штормило не раз.
До таких випадків можна віднести:
- період становлення 90-х, коли були відсутні будь-які правила ринку;
- розквіт ринку у «нульових» роках, з безмежними кредитами усіх банків як будівельної галузі, так і інвесторів ринку. До того ж безліч самочинних будівництв, дозвіл на які забудовники отримували разом із введенням будинків у експлуатацію. Продаж понад 50% квартир у будинку — на етапі котловану за перші 3-6 міс. зі старту продаж;
- кризу 2008 року, при якій будівельники зазнали найбільших втрат та багато компаній стали банкрутами, «пам’ятки» недобудов стоять і до цього часу та нагадують про ризики інвестування у первинний ринок нерухомості;
- хаос 2013-2015 рр., з одного боку, період стабілізації ринку, з іншого — дефіцит коштів та низький попит на ринку. Вихід з ринку відомих забудовників та вихід на авансцену нових;
- відносну п’ятирічну стабільність 2015-2020 років, період, коли з’явилися як нові забудовники, так і нові масштабні проекти.
Цього року ринок вперше відчув, що таке пандемія, у березні. Перший, і поки єдиний в Україні локдаун приніс безліч проблем забудовникам.
Первинний ринок нерухомості зіткнувся з такими проблемами:
- Відділи продажів різко втратили відвідувачів як потенційних покупців, що спричинило зменшення грошових надходжень до будівельного бюджету витрат.
- Забудовники були не готові працювати із покупцями у онлайн режимі. Терміново були розроблені електронні комунікаційні інструменти спілкування продавців та покупців.
Сучасний рівень розвитку IT дозволив швидко переформатуватися більшості забудовників, та почати надавати онлайн послуги. Технології віддаленого спілкування, 3D моделі архітектурних просторових та об’ємних рішень були вже готові і ними потрібно було лише скористатися.
А у решти 30% забудовників виникли тимчасові труднощі з фінансуванням будівельних робіт. На фоні того, що банки до цього часу не кредитують забудовників, вони були вимушені мінімізувати свої роботи та економно використовувати наявні фінансові ресурси.
Нові стандарти якості житла. Антивірусна безпека та можливість до самоізоляції стали весняним та, можливо, на майбутнє обов’язковими трендами нових планувальних рішень. Терміни коворкінг та колівінг стали маловживаними. Однак, будівельний ринок — це не та галузь, яка стрімко та динамічно може змінюватися. Від нових тенденцій до втілення у життя мають пройти 3-5 років. Але найстрашнішою навесні для ринку була невизначеність. Ніхто не знав терміни та яким чином закінчиться весняний карантин. Ніхто не міг змоделювати наслідків та глибини кризи.
Вторинний ринок теж відчув різке зниження попиту, особливо орендний ринок. До якого додався відтік винаймачів житла із великих міст. Орендодавці були вимушені йти на мега-знижки у питаннях орендних плат. Щоб не простоювати порожніми, близько 25-30% найдешевшого житла на період весняного карантину здавалися лише за відшкодування комунальних платежів.
Весняно-літнього періоду 2020 року ринок заміського житла відчув справжній бум. Оренда на приватні будинки та дачі зросла у 3-5 разів. Попит перевершив минулорічний у рази. Однак протягом червня попит повернувся на рівень минулого 2019 року. Карантинні весняні ускладнення були занадто короткостроковими й не встигли дати поштовх заміському приватному будівництву.
0 Коментарів - Написати коментар