Про філософію розвитку Івано-Франківська, створення сучасних парковок, встановлення «Хреста тверезості» та реконструкцію готелю «Дністер», а також «стіни з афішами» Версії розмовляли з директором Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Орестом Кошиком.
В Івано-Франківську тепер два «головних архітектори»? Головний архітектор Дмитро Нижник та Ви, директор Департаменту містобудування, архітектури та духовної спадщини. Чим відрізняються Ваші обов’язки? Та хто з Вас головніший?
Я не головний архітектор. Я є директор Департаменту містобудування і архітектури. Головний архітектор – це інша посада, він одночасно є першим заступником директора Департаменту. На дайни час згідно рішення сесії Івано-Франківської міської ради було внесено зміни в Положення Департаменту містобудування і архітектури та культурної спадщини і посаду директора розділили на дві. Так було раніше, років 5 тому, був такий формат роботи Департаменту. Тепер обов’язки розподілені згідно посадових інструкцій. В основному, головний архітектор займається всією архітектурною роботою. Тобто, містобудівною документацією – це Генеральний план міста, здійснює розгляд проектів, містобудівельною радою. Директор Департаменту відповідно до своєї компетенції контролює ці всі речі, можна сказати, як менеджер. І також підписує папери – це, зокрема, фінансові документи, земельні питання, щодо погодження проектів землеустрою, інші дрібніші питання.
Діючий на даний час Генеральний план м. Івано-Франківська був розроблений Державним інститутом проектування міст ″Діпромісто″ у 2000 році на період до 2026 року. Зараз 2017 рік і влада оголосила намір генплан оновити? З чим пов’язаний такий крок? Скільки в середньому коштує оновлення генерального плану міста?
Діючий генеральний план міста затверджений в 2001 році. Після того часу відбулось дуже багато змін в середовищі міста, забудові. Відповідно, зараз реалізувати його положення насправді дуже важко, оскільки, там дуже мало передбачено тих речей, які необхідні зараз. Зокрема, це і парковки, і те, що місто все ж таки повинно рости. І забудова міста повинна бути – це однозначно, адже населення зростає. Старий генплан був прийнятий в реаліях 2001 року і зараз він вже втрачає свою актуальність. А розмови щодо його оновлення велися, якщо я не помиляюсь, з 2009 року. Але тільки зараз ведуться реальні роботи. Був проведений по процедурі «Прозоро» тендер закупівлі на виготовлення проектної документації. Розробляє зараз генеральний план київський інститут «Діпромісто». Ціна його близько мільйона гривень. Ці кошти – з бюджету міста.
Ви зачепили тему паркування в центрі Івано-Франківська. Як Департамент бачить вирішення цієї проблеми?
Спорудження парковок: підземних, надземних і так далі. В центральній частині міста, в самому історичному центрі це важко реалізувати. Бо, по-перше і ми проти забудови історичної частини міста, самого історичного центру, бо центральна частина міста – це трохи ширше поняття. Щось підземне будувати тут складно, оскільки, тут багато пам’яток архітектури, багато будівель у незадовільному стані. Відповідно, це є небезпечно. Тому десь вишукуються місця в місті, наближені до центру, де можна здійснювати таке будівництво. Зокрема, це є колишня територія «Промприладу» на вулиці Мельника – Сахарова – Коновальця. На вулиці Мельника забудовник наразі не виконав своїх зобов’язань щодо будівництва паркінгу у першій черзі забудови, хоча будинки уже побудував. Але там є питання по земельній ділянці під паркінг, яке виноситься на наступну сесію міської ради. Хоча це більше у компетенції управління земельних відносин. Якщо депутати за це питання проголосують, тоді уже у забудовника не буде жодних виправдань. До речі, він хотів отримати містобудівні умови і обмеження на будівництво ще кількох будинків, але ми йому у цьому відмовили, поки не побудує паркінг. Друге місце – на вулиці Шота Руставелі позаду «Прикарпаттрансгазу». Поки що будівництва нема, але розробляється проектна документація, на підставі якої буде здійснено будівництво багаторівневих паркінгів.
Про реставрацію старих будинків в Івано-Франківську. Як Вам ініціатива встановлення пластикових вікон, дверей в таких будинках?
Це дуже болюче питання. Насправді мешканці Івано-Франківська і я особисто вболіваємо за пам’ятки архітектури. На жаль, дуже багато випадків нищення таких пам’яток. Це, зокрема, співвласниками та власниками приміщень, які встановлюють пластикові вікна, двері і так далі. Разом з тим, в бюджеті міста передбачені певні кошти на реставрації будинків-пам’яток архітектури. Вже відреставрований фасад будинку по вул. Мазепи 7, 9. По вул. Шевченка зараз розробляється проектно-кошторисна документація. Є ціла міська програма щодо охорони культурної спадщини. На це виділені з міського бюджету певні кошти. Зараз є також і громадські ініціативи щодо реставрації старих дверей. На жаль, на даний час бюджет міста не має змоги надати ті кошти, які необхідні в повній мірі, щоб зробити з наших пам’яток архітектури «цукерочку». Але, якщо порівняти з минулими роками, то виділяється більше коштів на реставрацію пам’яток архітектури.
Але, що ж тоді робити із тими будинками, де вже встановлені пластикові вікна, двері?
Це насправді дуже велика проблема. За це мали б відповідати власники цих приміщень. У нас, на жаль, немає своєрідної програми, яка є у Львові. У Львові там легше, бо там внесені у спадщину внески і так далі, щоб вживати певних заходів. Ми звичайно ходимо, розмовляємо. Зараз кричущий випадок на вулиці Низовій, 3, де встановили пластикові двері замість вікон. Там, до речі, раніше, колись були арка і двері, і йдуть перемовини із власниками приміщення, щоб все таки замість того пластику зробити нормальні двері, історичні. Тобто, робота ведеться в тому напрямку в межах тих коштів, які ми маємо.
Ви сказали, що у Львові діє спеціальна програма. Що заважає зробити таку програму в Івано-Франківську?
Зараз питання досліджується і десь напрацювання певні вже є. Я ще не маю точної інформації коли, але це питання пропрацьовується. Але там, де буде йти мова про збереження пам’яток архітектури і буде йти мова про двері і про вікна. І про заборону встановлення таких пластикових вікон і заборону заміни історичних на пластикові і так далі. Це ще все в розробці. Ми сподіваємось, що міська рада в свій час проголосує за це.
В Івано-Франківську планується встановлення малих архітектурних форм (сучасної скульптури) щоб сприяти росту туристичної привабливості міста. Чи визначено конкретні місця? Та хто створюватиме ці скульптури?
Скульптури створюватимуться спеціалістами, скульпторами. Поки що місця ще не визначені, бо є певні напрацювання, але ці всі речі мають пройти певні процедури. Це розгляд містобудівної ради, щоб було затверджено ці всі місця. Найближчим часом це все відбудеться і ми повідомимо громадськість та ЗМІ додатково, де ці місця передбачені.
А яка Ваша позиція? Де вони мають бути встановлені?
Там, де це дозволено. Адже це велика робота: створення мереж і так далі. Це потрібно досліджувати кожне місце, де планується встановлення. Так, щоб воно десь вписувалось в архітектурну частину, десь – в міське середовище і так далі. Пропозицій наразі багато, але конкретні місця ще не визначені.
В Івано-Франківську навесні проходив фестиваль «Карпатський Простір» і в рамках фестивалю презентували кілька скульптур, які обіцяли подарувати місту. Ви не знаєте, яка доля цих скульптур?
Там, якщо я добре пам’ятаю, було п’ять скульптур, які були подаровані місту. Скажемо так, що кращі із них Івано-Франківська обласна державна адміністрація взяла собі. Адже вони виступали одними із організаторів цього фестивалю. Тож вони кілька скульптур забрали. Інші скульптури залишились на балансі КП «Центр розвитку рекреації міста», яке має на балансі міський парк. І скажемо так, чи є доцільність ставити їх у міському парку? Була така думка, щоб поставити їх у сквері «Первоцвіт», що на Пасічній. Але зараз вони, поки що, на збереженні. І бачення конкретного, де повинні стояти ці камені – нема.
Як Ви ставитесь до ініціативи встановлення в місті «Хреста тверезості»?
До Департаменту не надходило пропозицій щодо місця встановлення такої споруди. Насправді, скажемо так, є проблема щодо дійсно вживання спиртного серед молоді і старшого покоління. Насправді, ми бачимо, скільки нетверезих людей є у місті, особливо на свята. Скільки з вини водіїв, які вживали алкоголь, трапилось ДТП. Тож сама ідея з цим якось боротись потрібна, але чи потрібно символізувати ці речі і прирівнювати до сакрального – не знаю. Проте, ідея має право на життя.
Міська влада часто змінює цільове призначення землі для узаконення будівництва (зокрема, на вул. Довгій, 18-б). Відповідно до генплану міста, будівництво розпочате в санітарно-захисній зоні. А в таких зонах будівництво житлових будівель заборонено. Також в місті є кілька інших, так званих, «проблемних» будинків (Гаркуші, 33, Мазепи. 35А). Як департамент реагує на такі речі?
Що означає «узаконює будівництво»? Якщо будівництво на певних територіях не передбачено генпланом, для цього розробляються детальні плани територій, які врегульовують ці питання. І я б не говорив, що цими речами узаконюється будівництво. Звичайно, кожне будівництво повинно мати всі дозволи від «А» до «Я», починаючи від оформленні земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням, і закінчуючи, здачею до експлуатації об’єкту. Проблем є дійсно багато в місті і з цим потрібно боротись. Ми, як департамент, не маємо важелів впливу, не маємо контролюючої функції, інспектуючої функції, щодо проведення будівельних робіт. Є Державна архітектурно-будівельного інспекція, яка за цим дивиться, контролює і відповідно може накладати штрафні санкції, якщо там самочинне будівництво, чи воно з порушенням.
По Мазепи, 35 А, будинок вже зданий в експлуатацію. Пройшли всі судові інстанції. І суд своє слово сказав в цьому плані. Хоча місто кілька років воювало із забудовником. По Гаркуші, 33 у нас є схожа ситуація на Кисілевської, де фірма, щезла, ліквідувалась. Припинила свою діяльність і мешканці створили своє ОСББ і добудовують той будинок самі.
Не тільки департамент, а й вся міська влада намагається людям сприяти в таких моментах. Ми намагаємось входити в ситуацію людей. Це навіть питання тієї самої пайової участі.
Нещодавно у мережі зчинився переполох через реконструкцію готелю «Дністер». Зокрема, людей стривожили чутки про можливу добудову поверхів. Як Ви це прокоментуєте?
Проблема звісно значна. Адже «Дністер» це стара архітектурна будівля. Там багато відбувалось історичних подій. Тому недопустимо там проводити такі речі, які будуть порушувати проектну документацію, реставраційні норми.
У нас у департаменті є відділ охорони культурної спадщини. Декілька спроб було керівника даного відділу зайти туди на будівництво і піднятись на ті верхні поверхи, щоб подивитись, що там є. На жаль, його туди не допустили. Є проблеми з допуском представника відділу охорони спадщини туди. Ми звертались листом до замовника будівництва. Поки що відповіді нема. Але ми також звертались до інспекції архбудконтролю. На скільки я знаю, там є припис про призупинення будівництва до вияснення ситуації.
В інспекції з благоустрою розповідають, що багато чого залежить від департаменту, коли здійснюється контроль за дотриманням правил встановлення в місті вивісок. Яка ваша роль в цьому?
Є відповідне положення, порядок встановлення вивісок. Згідно того порядку за півроку підприємці мали привести вивіски до відповідності до тих вимог, які там прописані. Меншість це зробила. Одна із функцій інспекції з благоустрою ходити і контролювати це. Тож згідно порядку, вони заходять в установу, і просять дати їм документ погодження на встановлення цієї вивіски. Якщо його нема, значить вивіска встановлена незаконно. Тому підприємець, відкривши, скажімо, магазин, повинен встановлювати вивіску згідно цього порядку і затвердити її у департаменті. Оскільки в положенні є певні недоліки, проводяться роботи по внесенню змін до цього положення. І є така думка, що порядок встановлення вивісок буде частиною правильного розвитку благоустрою міста. Де не буде передбачено руйнування старої архітектури міста.
Зараз точиться багато дискусій щодо реконструкції стіни з афішами в центрі Івано-Франківська. Чи законні там будівельні роботи?
Ще рано говорити про те, що воно законна реконструкція чи ні. Рішення про те, чи приймати цю будівлю в архітектурну спадщину могло бути прийняте ще у 1980-х роках. Сама стіна, вона гарно виглядає, але що за тим, ми ніколи не бачили. Чи там приміщення, чи склади. Містобудівні умови на реконструкцію були видані ще в 2014 році. І в умовах і обмеженнях була умова зберегти афіші. Забудовник стверджує, що ніхто афіші чіпати не буде.
Івано-Франківськ місто старе і кожен архітектор мав свою філософію розвитку міста, бачення розвитку архітектури міста. Хтось був за збереження старої архітектури (як у Львові), інші – ж, навпаки, виступали за вкраплення суперсучасних будинків у центрі міста. Яка філософія розвитку міста у Вас?
Особисто моє бачення – це максимально зберегти все те, що є і вкладати кошти у реставрацію. Також заборона забудови центральної частини міста. Звичайно, що є речі, які вже не можна врятувати. Замість них там має на життя інше будівництво, як у Європі, але звичайно, що потрібно до цього підходити з розумом. Інноваційні проекти, поєднувати зі склом. Чи у нас нема відповідних спеціалістів? Ще важливо, що є власники, співвласники, які мають своє бачення. І в них мета – це заробити гроші.
Я хотів би залишили максимально збережений центр міста. Звичайно, що місто повинно розростатись, але є проблема, що воно затиснене між селами. Є напрямок калуського шосе і по тисменицькій трасі. Це єдиний такий ресурс, поки що, який може бути. Хоча по тисменицькій трасі є проблема, адже ця територія належить Угорникам і Микитинцям. Вони ж входять до складу Івано-Франківської міської ради. Зараз багато було розмов щодо утворення ОТГ, тому це питання поки тільки на розмові.
Моя позиція проста: забудову дворів, їх ущільнення та забудову центру міста потрібно заборонити. До речі, зараз діє мораторій на забудову центру міста. Ущільнення забудов, що збурює людей, але десь в боки потрібно шукати варіанти, щоб розросталось місто. Те, що ведеться в Івано-Франківську забудова має свій позитивний момент, адже це наповнення міського бюджету, створення робочих місць – але це друга сторона медалі. В Україні є такі міста, де дуже мало нових забудов.
Ще важливе питання – це збереження зелених зон. Зараз в місті цей ресурс дуже обмежений. Створюються дрібні сквери, де це можливо. А щоб створювати більші зони – залишаються тільки береги річок, які потрібно також зберігати для відпочинку людей. Десь міська вдала сама розуміє важливість таких моментів.
.jpg)
0 Коментарів - Написати коментар