Уряд більше не регулює ціни на газ для тепловиків: що це означає для споживачів

Уряд вирішив не продовжувати термін дії покладання спеціальних обов’язків для теплокомуненерго (ТКЕ). Простими словами – відтепер усі без винятку учасники ринку можуть купувати газ у будь-якого постачальника, пише ЕП.

Проте, це на папері. А насправді, в умовах рекордного зростання цін на блакитне паливо в Європі, конкурувати з пропозицією "Нафтогазу" не зможе ніхто.

Про що йдеться? До 1 травня 2021 року 1 100 організацій отримували газ за ПСО (покладення спеціальних обов'язків) від НАК "Нафтогаз України". Рішенням Кабміну дію цього механізму було продовжено до 20 травня.

 

До останнього часу представники галузі не розуміли, чи піде Кабмін на такий крок, враховуючи величезну кількість проблем, які накопичилися на ринку в останні роки.

За даними ЕП, проти скасування ПСО виступали в Міненерго, Мінрегіоні та профільному парламентському комітеті. Усі вони побоювалися, що запуск ринку для теплокомуненерго в поточних умовах матиме серйозні негативні наслідки, в тому числі призведе до зростання тарифів для населення.

"За" був особисто прем’єр Денис Шмигаль, який і повідомив про черговий важливий крок до створення "повноцінного ринку газу".

Що зміниться для споживачів та постачальників, які проблеми залишаються невирішеними та що буде з тарифами для населення?

"Повноцінний" ринок газу

Фундамент під повну лібералізацію газового ринку України народні депутати заклали ще у 2015 році ухваливши закон "Про ринок природного газу". Утім на підготовку до першого етапу переходу на ринкові умови пішли довгі 5 років.

У підсумку так званий механізм ПСО (спеціальні зобов'язання "Нафтогазу" з продажу газу для потреб населення та теплокомуненерго за фіксованою ціною, – ЕП) скасували аж у серпні 2020 року.

І то не для всіх. Зміни торкнулися лише рядових споживачів блакитного палива. Теплокомуненерго продовжували отримувати газ за визначеною державою ціною.

Вже на цьому етапі оголився цілий шлейф проблем, який змусив владу в екстреному режимі вдаватися до відверто неринкових кроків і обмежувати ціну на газ для населення.

Тоді постачальники називали такий крок політичним та погрожували судами, однак волю першої особи держави у підсумку виконали.

Не виключено, що суди щодо компенсацій за неринкові тарифи затягнуться на роки, але від свого наміру постачальники відмовлятися не планують.

Весь цей час для тепловиків продовжував діяти механізм ПСО. Йдеться переважно про комунальні підприємства – теплокомуненерго (ТКЕ) та теплоелектроцентралі (ТЕЦ), які використовують газ для виробництва тепла, електроенергії та гарячої води.

Тобто, ціну на газ для ТКЕ встановлював не ринок, а НАК "Нафтогаз", який публікував її кожного місяця. Так було до сьогоднішнього дня.

Починаючи з 20 травня всі учасники ринку переходять на ринкові умови. Тобто, підприємства теплокомуненерго мають отримати можливість вільно обирати постачальника газу. Хоча вже зараз очевидно, що з цим можуть виникнути проблеми. Більше детально про це – трохи нижче.

"Неефективність менеджерів комунальних підприємств більше не буде покриватися фіксованою ціною. Тепер всі ТКЕ, більшість з яких належить місцевій владі, будуть укладати контракти із газопостачальними компаніями самостійно", – заявив напередодні прем’єр Денис Шмигаль.

Однак досі невирішеним залишається цілий ряд проблем, ключова з яких – багатомільярдні борги теплокомуненерго перед "Нафтогазом".

Боргова криза

На початок травня борги контрагентів "Нафтогазу" сягали космічних 95 млрд грн. Левова частка цієї суми – 67 млрд грн – належить саме підприємствам ТКЕ та ТЕЦ.

Цю суму також можна розділити на дві частини: борги за газ, з якого виробляється тепло, чим займаються і перші, і другі, та за виробництво електроенергії (тільки ТЕЦ, – ЕП).

Борги за виробництво теплової енергії становлять 55 млрд грн. Причина їх виникнення – неефективне державне регулювання, яке проявлялося в штучному утриманні занижених комунальних тарифів для населення.

 

 

Постачальники тепла роками отримували від НКРЕКП низький тариф, який не покривав реальну ціну на газ і не дозволяв розраховуватися за паливо перед "Нафтогазом". Погіршили ситуацію і недобросовісні ТКЕ, які взагалі припинили виплату боргів, посилаючись на відсутність грошей.

 

Що стосується теплоелектроцентралей, то їх борг за газ, з якого виробляється електроенергія, станом на початок травня 2021 року становить 11,5 млрд грн. І тут ситуація трохи різниться.

 

 

ТЕЦ в процесі виробництва тепла генерують побічний продукт – електроенергію, який продається за ринковими умовами. Попри це, їхня заборгованість тримається на стабільно високому рівні.

Щоправда, теплоелектроцентралі також мають свого боржника – ДП "Енергоринок", який до літа 2019 року мав викуповувати вироблену електроенергію, але не розраховувався за неї.

Раніше ЕП повідомляла про те, що наразі обговорюються три шляхи подолання боргової кризи: списання боргу, погашення бюджетними грошима або реструктуризація. Утім, щодо жодного з цих сценаріїв поки немає консенсусу з боку всіх учасників процесу.

Усі учасники ринку, опитані ЕП, наголосили на необхідності першочергового вирішення саме "боргової" проблеми. Але вона далеко не єдина.

Зміна постачальника та приведення тарифів

За словами заступника голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів Олександра Пасічника, крім боргового питання, необхідно також змінити правила постачання газу.

"У діючих правилах є обмеження на зміну постачальника юридичними особами при наявності у них боргу перед чинним постачальником. Якщо правила не змінювати, ТКЕ не зможуть обрати нікого іншого окрім "Нафтогазу", – пояснює Пасічник.

Однак найбільш болючим питанням, за його словами, є приведення тарифів на тепло до ринкового рівня. "Наразі в тарифах ціна закупівлі газу не відповідає ринковій ситуації, що і призводить до накопичення боргів тепловиками", – констатує Пасічник.

Погоджується з ним і заступник голови Біржового комітету "Української енергетичної біржі" Інна Щербина.

"Досі підприємства ТКЕ живуть в реаліях, коли вони не мали юридичної можливості застосовувати більш економічно обґрунтованій тариф, що не покривав затрат на паливо", – заявила вона.

"В умовах вільного ринку для ТКЕ попередньо повинно бути також вирішено питання заборгованості та надання важелів для роботи з неплатниками, оскільки штрафи та пені, які постачальник нараховував тепловикам неспівставні з тими, які можуть застосовувати ТКЕ", – додала Щербина.

За словами голови комітету з питань ПЕК Андрія Геруса, необхідно збалансувати весь тарифний ланцюжок. "Щоб працювати у вільному ринку, ТКЕ мають бути у хорошому фінансовому стані", – наголошує він.

Що буде з тарифами

Ще до повідомлення Дениса Шмигаля про скасування ПСО ЕП звернулася до учасників ринку з проханням прокоментувати можливий розвиток подій на газовому ринку. Майже усі вони очікували, що дію спеціальних обов’язків продовжать через неготовність ринку.

"Я думаю, що споживачі та постачальники не готові. Поточна ситуація на ринку достатньо складна і скасування може призвести до серйозних негативних наслідків", – попередив Герус.

Малоймовірним скасування ПСО з 20 травня назвав і представник Асоціації енергоресурсів.

За даними ЕП, за продовження спеціальних обов’язків виступали і представники Міненерго та Міністерства розвитку громад. Проти виступав тільки прем’єр Шмигаль.

Втім учасники ринку не виключають варіанту розвитку подій, коли ПСО формально скасували, а натомість запровадять так зване квазі ПСО.

"Підприємства ТКЕ отримають регульовану ціну від "Нафтогазу", який буде зобов’язаний продовжувати постачати газ виробникам теплової енергії", – припускає Пасічник.

Формально, так воно і вийшло, оскільки запропонована "Нафтогазом" ціна на газ для ТКЕ на травень в 8,32 грн за кубометр має мало спільного з ринковою.

За даними "Української енергетичної біржі", минулого тижня ціни на газ на європейських хабах зросли до дворічного максимуму. А приведена вартість газу до кордону України становила майже 11 тис грн за тисячу кубів.

"Ринкова ціна зараз під 11 тисяч гривень. У тарифах ТКЕ закладено ціну на газ близько 7 тисяч гривень із ПДВ. З тарифами буде хаос і вакханалія", – прогнозує співрозмовник ЕП в уряді.

CEO провайдера енергії ETG.UA Володимир Шведкий також вважає, що скасування PSO для ТКЕ може призвести до різкого подорожчання газу для виробників тепла.

"Як наслідок, населення отримає платіжки з новою ціною, що може викликати обурення споживачів. Для утримання цін на поточному рівні, необхідно знайти ресурси, які могли покривати потребу ТКЕ на рівні діючих цін. Таким ресурсом може стати газ "Укргазвидобування"", – додав він.

Інна Щербина нагадує, що Секретаріат Енергетичного Співтовариства ще минулого року пропонував запровадити механізм, який би дозволив ТКЕ проводити закупівлі газу "Укргазвидобування" на конкурентному біржовому ринку, але при цьому мати можливість розраховувати і на гарантованого постачальника.

"ТКЕ важливо мати можливість планування та прогнозування цін. Як варіант перехідного періоду може використовуватись коридор цін, а закупівлі проводитись на умовах, що надають відстрочки платежів покупцеві та, одночасно, гарантії оплати для постачальника. Такі механізми можуть бути створені на біржі", – додала представниця УЕБ.

В "Нафтогазі" вже закликають до спокою.

"Нафтогаз" готовий забезпечити потреби ТКЕ і ОСББ у газі. Зупинка дії ПСО – не спричинить особливих проблем для учасників ринку. Будь-які хвилювання зайві", – заявив директор з інтегрованих комунікацій "Нафтогазу" Максим Білявський.

Отримати оцінку, яким через скасування ПСО може бути зростання тарифів для населення, не вдалося. Офіційний запит ЕП у "Нафтогазі" залишили без відповіді.