У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська

Франківський центральний критий ринок – унікальна складчаста конструкція в стилі модернізму. Він заслуговує бути в реєстрі пам’яток архітектури.

Про це пише Побудовано з посиланням на Курс.

Давидюк

Центральний критий ринок спроєктували архітектор Зеновій Давидюк та конструктор Орест Івасик у 80-х роках минулого століття. Відкрили його у 1990-му році.

Складчасте перекриття ринку зі складок з попередньонапруженого залізобетону – унікальна розробка Зеновія Давидюка. Вона виготовлялась за спеціальним замовленням, пише архітектор Андрій Назаренко у Sotka.life

Головною ідеєю конструкції було забезпечення природної аерації, адже велике торгове приміщення вимагає відповідної вентиляції. Загальний діаметр ринку – 80 метрів.

Перекриття обох ярусів утворене з 18-метрових складок, а розмір куполу сягає 44 метрів. Купол такого ж розміру має, наприклад, Пантеон у Римі та собор Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції.

Олівцю Давидюка також належить купол будинку політпросвіти (сучасний кіноконцертний зал «Арена-центр») та продовольчий ринок у Хмельницькому.

Складчасті конструкції

Ідея складчастої конструкції – збільшення висоти січення за рахунок геометричного перетворення її поверхні. Спробуємо розібратися, що це означає.

Несуча здатність панелі, окрім матеріалів, залежить від її товщини: що більший проліт слід перекрити – то товстішою має бути панель. Відповідно збільшується її вага, що вимагає товстіших стін чи колон. Все разом призводить до економічно поганого проєкту: важчі панелі здорожчують чи унеможливлюють транспортування та монтаж, а товсті стіни зменшують корисну площу приміщень.

Якщо ж панель нахилити, її несуча здатність суттєво виросте, а товщина і вага залишиться малою. Цей принцип дозволяє перекривати дуже широкі прольоти доволі легкими та тонкими плитами перекриття, а міцність і жорсткість конструкції досягається насамперед правильно розрахованою геометрією.

Така конструкція нагадує складки, через що її часто називають «конструкцією оріґамі». Окрім того, такі конструкції мають високі естетичні якості, адже інженерні розрахунки призводять до чистої математичної форми, яку не треба додатково прикрашати.

Перші проєкти складчастих конструкцій почали з’являтися на початку XX століття. Перший дах зі складчастої конструкції створив французький інженер Євген Фрезіне у 1923 році для ангару для літаків у паризькому аеропорті Орлі.

Складчасті конструкції почали пристосовувати до переважно одноярусних будівель, які вимагають перекриття широких та високих прольотів, наприклад спортивних, релігійних, торгових. Їх почали зводити в усьому світі, та найбільш характерними вони є для архітектури модернізму. Складчасті конструкції використовують навіть сьогодні, пристосовуючи їх в тому числі для скульптури.

Головним недоліком залишається висока вартість проєктування, через що у світі не так багато прикладів таких будівель. Загалом, це вигідно для іванофранківців, бо що рідкісніше – те й цінніше.

Пам’ятки

Побутує хибна думка про те, що пам’яткою архітектури може бути лише старий, умовно, сторічний будинок з ліпниною на фасаді і багатою історією. Насправді для внесення до реєстру пам’яток будівля має відповідати критерію автентичності (тобто пам’ятка повинна значною мірою зберегти свою форму) та, наприклад, бути твором відомого архітектора або мати вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування чи мистецтва тощо.

Будь-яка унікальна будівля варта збереження – так каже закон.

Існує рішення Івано-Франківської обласної ради № 431-16/2007 від 13.11.2007 про затвердження списку нововиявлених пам’яток культурної спадщини, які пропонуються до взяття на облік як пам’ятки культурної спадщини. У документі під тринадцятим номером є і Центральний критий ринок. На жаль, будівля критого ринку досі до реєстру пам’яток не внесена.

Роль ринків у містах

Ринок в сучасному місті – це привілей. Можливість купити свіжу городину, набіл, м’ясо чи рибу напряму впливає на якість життя у місті, наближає містян до природи, а фермерам полегшує збут продукції, сприяє зв’язкам із містом.

Є міф, що в розвинених країнах немає ринків у центрі великих міст, всі ходять до супермаркетів. Найкращим розвінчанням цього міфу є, безумовно, всесвітньовідомий архітектурний шедевр від бюро MVRDV – роттердамський критий ринок Марктгал з 228 квартирами та підземним паркінгом.

За кілька останніх років франківський критий ринок забудували фактично з усіх фасадів. Конструкція купола залишається видимою лише з повітря та з інтер’єру. Ситуацію з сучасною забудовою ринку найкраще описує цитата з Віденського меморандуму:

«Беручи до уваги основне визначення мiстобудування (згiдно зi статтею 7 Меморандуму), сучаснiй архiтектурi слiд уникати будь-яких форм псевдоiсторичного проєктування, оскiльки воно суперечить i iсторiї, i сучасностi. Один iсторичний погляд не повинен витiсняти всi iншi, оскiльки iсторiя має залишатися такою, якою вона є. В той же час розвиток культури через якiснi втручання – це кiнцева мета сучасного розвитку iсторичних мiст».