Сусаніна: Перелік об’єктів для реставрації є, підрядника — немає

Проте місто не знайшло фірму-підрядника, яка виконає ці роботи.

Про це в ефірі #Звітів_наживо на UA: КАРПАТИ повідомила Вікторія Сусаніна, начальниця фінансового управління Івано-Франківської міської ради, пише Фіртка. 
 

На програму охорони культурної спадщини Івано-Франківська передбачено 0,2% від загального бюджету міста.

«Ця програма була вперше прийнята у 2016 році. Протягом 2016-2018 років ми використовували по 2 млн грн щороку. На цей рік ми поставили амбітно 6,5 млн, — повідомила  Вікторія Сусаніна. — На сьогодні управління архітектури  підготувало перелік дверей, арок, карнизів, фасадів будинків. Якщо “зайде” підрядник, який не халтурить, то видатки на це будуть збільшені. Сьогодні відсутні спеціалісти, які мають ліцензії на такі роботи. Ми ведемо перемовини з львів`янами, щоб вони “зайшли” з фасадами. Брак робочої сили відчувається зараз дуже гостро. Ми підняли кошторисну зарплату робітників зі 7 600 до 14800 грн».

 

Співвласниця будинку № 16 на вулиці Січових Стрільців, відомого як «Пасаж Єгеря», Світлана Пронь подала до суду на Івано-Франківську міську раду зі звинуваченням у бездіяльності влади. Цей будинок визнано аварійним і що з ним буде далі — наразі невідомо.

«Зараз прийнято рішення визнати цю бездіяльність (влади — Авт). Ми чекаємо на рішення суду, де будуть вказані зобов`язання, які покладаються на того, хто цю бездіяльність вчинив», — розповідає Світлана Пронь.

 

Начальниця міського фінуправління Вікторія Сусаніна вважає, що у минулі роки питанню охорони культурної спадщини не приділяли належної уваги. Програма охорони культурної спадщини запрацювала  лише у 2016-му. В переліку її об`єктів, які будуть профінансовані цьогоріч, «Пасажу Єгеря» немає.

Жителів Івано-Франківська турбує, що місто вже другий рік поспіль бере кредити на бюджетні видатки.

«У 2019 рік місто увійшло з бюджетним дефіцитом: дохідна частина 3 млрд грн, видаткова 3,5 млрд грн. Звісно, можна брати кредит. Але до цього треба ставитися обережно.Таке має вирішуватися на державному рівні. Місту доведеться сплачувати відсотки, які в Україні — одні з найвищих», — застерігає  фінансист, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Омелян Левандівський.

 

Як відомо, у міста вже є “непогашений” кредит з минулого року у сумі 300 млн грн, цьогоріч додалося ще півмільйона. Відтак, віддавати іванофранківцям доведеться 940 млн гривень. Вікторія Сусаніна переконує, що без цього ніяк.

«Практика така не тільки міста Івано-Франківська, але і європейських країн і українських міст, зокрема Львова. Цього року Вінниця, Чернігів, Черкаси пішли нашим шляхом, — каже чиновниця. — Якщо ти хочеш робити щось велике, інфраструктурне, то повинен залучити гроші з-поза бюджету [...]. З тих 300 млн грн ми взяли 100 мільйонів на автобуси. Розраховуємося з підприємством «Богдан». Тобто, це інвестиція у комунальний транспорт [...] На розв`язку нового моста на Пасічну піде 260 млн. Щоб розвантажити рух туди, треба вкласти одразу велику суму».

За розрахунками Івано-Франківської міської ради, на кожного містянина припадає 2 тис у.о. інвестицій.  

Чимало іванофранківців ставляться до цього з недовірою і цікавляться, як можна відчути це інвестування.

«Іванофранківець може це відчути у збереженні робочих місць: не потрібно виїжджати за кордон та відриватися від сім`ї. До прикладу, у Хриплині планується створення індустріального парку. На викуп ділянок вже заплановано 1 млн гривень. Це дасть змогу залучити інвестора та створити додаткові робочі місця», — розповідає Вікторія Сусаніна.