І експерти, і урядовці закликають українців цього опалювального сезону, як ніколи, економити газ та електроенергію. Людей готують до можливих «віялових» відключень світла, до 16-18 градусів тепла в оселях.
Важко зараз спрогнозувати як Україна пройде цей опалювальний сезон, коментує сайтові МІСТО, експерт з енергоресурсів, доктор технічних наук Максим Карпаш.
Проте він точно переконаний, що легко не буде, адже ситуація в енергетиці сьогодні на пряму залежить від ситуації на фронті.
За останні дні я чула різні думки від експертів та урядовців про те, як ми переживемо цей опалювальний сезон. Ці думки різняться від оптимістичних до апокаліптичних, який ваш прогноз, де правда?
Правда, як завжди посередині. Я думаю, що загалом опалювальний сезон Україна пройде, але в тих чи інших місцях, швидше за все будуть просто локальні катастрофи. У нас був Алчевськ, якщо пам’ятаєте у 2006 році, так от, я думаю, що таких «алчевськів» у нас може бути цього року не один.
Спрогнозувати зараз де вони будуть, важко, все залежить від ситуації на війні. Якщо об’єкти енергетичної інфраструктури не будуть розбиті більше, то зараз очевидно, що проблеми виникатимуть на півдні. Південь на кінці всіх мереж газових, електричних, тому, якщо не дай Бог, десь перебивають, то альтернативних джерел постачання там практично нема.
Яка ситуація з запасами газу в Україні, бо сьогодні вже є вказівка від уряду громадам економити 10%. Закликають мешканців готуватися до того, що в квартирах буде 16-18 градусів тепла. Що у нас з газом?
Те, що я бачу, з офіційних і напівофіційних джерел, з газом катастрофи не буде. Заповнення сховищ, за останніми даними, 16-18 мільярдів кубів. В принципі, якщо обмежитися, то нам навіть цих запасів вистачить. Знову ж таки у нас є ще 2 місяці, щоб довести до 22-24 мільярдів, тоді опалювальний сезон буде без стресів.
Тим більше, що споживання впало. Щодо електрики, то зараз ситуація доволі позитивна, ми навіть продаємо електроенергію. У нас дуже впав внутрішній попит, єдине звичайно, якщо нічого не станеться з Запорізькою АЕС, вона і найновіша, і одна з найбільших наших атомних станцій, тому тут є питання. Тим, більше, що це теж Південь, про який ми вже говорили.
Нас чекає найскладніша зима за всі роки Незалежності України
Нещодавно у вашій авторській публікації прочитала, що в Україні цієї зими людям можливо доведеться на балконах встановлювати, так звані, «буржуйки», а днями побачила інформацію що деякі мери обласних центрів активно почали закуповувати їх десятками тисяч. До чого ми готуємося, в якому випадку нам можуть знадобитися ці «буржуйки»?
Мери правильно роблять. Якщо у нас не буде газу і електрики, іншого способу зігрітися нема. Тому треба вже створювати в укриттях, які ми зараз використовуємо як бомбосховища, пункти масового обігріву, щоб люди мали куди прийти. Там треба створити запас води, ковдр, теплого одягу та взуття, як це не смішно звучить, можливо закупити якісь валянки. Я завжди моделюю собі в голові ситуацію: мама у якої на руках двоє малих дітей, чоловік на фронті, холодно, вона не буде нести з собою в укриття ще «баул» теплих речей. Вона піде грітися, і не буде мати з собою особливо нічого. Тому встановлювати там «буржуйки» необхідно, а як по іншому. Виходу нема, якщо нема електрики, то навіть газова інфраструктура не працюватиме повноцінно. Ви навіть котел не зможете включити, хіба конфорку. Ми готуємось критичної ситуації, коли в будь-який момент можуть бути відключення.
Отже, ця зима буде найскладнішою і найпроблемнішою, можемо так сказати? Чи ми вже таке переживали?
Я думаю, що це буде найскладніша і найважча зима за всі часи Незалежності. Якщо пощастить і зима буде теплою, то можливо великих проблем не буде, але якщо середньодобові температури буть -10 кілька днів, то треба готуватися до надзвичайних ситуацій. Зима буде важка, треба запасатися теплим одягом, системами альтернативного живлення, зарядженими повербанками, їжею тривалого зберігання – про усе це треба подбати. Краще бути готовим і не використати. Адже, якщо будуть удари по об’єктах енергетичної інфраструктури, то наслідки важко спрогнозувати.
Як українцям звикнути до того, що в оселях має бути 18 градусів тепла, а не 22?
Насправді, треба завжди рахувати гроші, бо це в кінці кінців завжди гроші, навіть, якщо ми тариф не доплачуємо, то за це доплачує держава, а в держави нема інших коштів, аніж наші з вами податки. Треба розуміти, що якщо ціна газу, умовно, тисячу доларів за тисячу кубів, то порахуйте собі скільки це реально коштує, неважливо, яка у вас платіжка, а важливо скільки це обходиться державі. Треба рахувати гроші – іншого інструменту немає. Звичайно, треба змінювати звички. Не треба відразу скручувати до 16, якщо ви звикли до 21, бо хтось вдома захворіє і ви знову через кілька днів повернетеся до 21. Треба поступово, опускати температуру на 1 градус, потім ще на один, і так далі.
Багато є порад як знизити споживання: штори заберіть від батареї, або зробіть коротшими, встановіть тепловідбивні екрани, якщо є фінансові можливості, встановіть термостат, пристрій, який контролює температуру. Це якщо ми говоримо про індивідуальне опалення, бо централізоване, то комунальні служби будуть визначати, яка у вас буде температура.
До речі, за якими системами опалювання майбутнє індивідуальними чи централізованими?
По правді кажучи, всі ці теплокомуненерго треба закривати. Ужгород, до прикладу, відмовився одним з перших обласних центрів від централізованого теплопостачання. І вже виграв від цього. Інше питання, що я особисто не підтримую ідею індивідуальних котлів у кожній квартирі, правильно буде встановлювати котельню на будинок чи на квартал. Це і ефективніше, і дешевше. Водночас, треба думати про котельні на деревині, адже ми живемо біля гір. У нас «плече» доставки мінімальне, це наша сильна сторона. Доставка деревини з Карпат займає в середньому 2 години. І податки на місці, і робочі місця, і нові підприємства. Туди нам треба рухатися. Про це думати. Адже постачання тепла – це теж бізнес.
0 Коментарів - Написати коментар