Чому Франківськ втрачає свою архітектурну спадщину


Серед подій, якими нам запамʼятався 2023 рік, ми згадували скандали з франківськими забудовниками. Через це ми вирішили запитати в урбаніста, архітектора та співзасновника компанії Urban Progress Андрія Комана: чому місто втрачає свою спадщину і що з цим робити.


Ми живемо в історичному місті, яке часто називають «ідеальним». І архітектурна спадщина, яку вдалось зберегти, є чи не однією з найбільших його окрас. 

Архітектура — це ключ до пізнання історії міста, його життя в різні часи. Впродовж тривалого часу Івано-Франківськ пройшов через численні випробування та трансформації свого вигляду. Спробуємо коротко перелічити, на кого і на що можуть сподіватись франківські будівлі, щоб їх зберегли, — і кого з них зберегти не вдалось.

Хто і що береже франківську архітектуру

Щодо захисту, збереження, ремонту пам’яток архітектури, основним є Закон України «Про охорону культурної спадщини». У цьому законі прописані основні вимоги щодо утримання пам’яток архітектури. 

За порушення чинного законодавства щодо об’єктів культурної спадщини, до яких належать і пам’ятки архітектури, передбачена фінансова, адміністративна, кримінальна відповідальність. Про це йдеться у статті 298 КК:

  • умисне нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури — штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років; 
  • ті самі дії щодо об’єктів, які є особливою історичною або культурною цінністю, — позбавлення волі на строк від двох до п’яти років. 

Якщо памʼятку пошкодить хтось з використанням службового становища — це карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Принаймні це обіцяє нам законодавство.

Та, як показує практика, бережне ставлення до архітектури потрібно виховувати, розвивати, популяризувати. Тож в Івано-Франківську проводять чимало різноманітних екскурсій, просвітницьких виставок, дискусій, які порушують тему збереження історичного обличчя міста (наприклад, інтерактивна виставка до ювілею ратуші від громадської ініціативи «Франківськ Який Треба Берегти», публічна дискусія від «Теплого Міста» «Куди прямує архітектура міста» тощо). 

Для збереження архітектури втілюються міські та громадські програми та проєкти. Наприклад, у 2018 році на сесії Івано-Франківської міської ради затвердили проєкт «Місто Івано-Франківськ. Історико-архітектурний опорний план». Цей документ захищає історичну частину міста — пам’ятки архітектури місцевого та національного значення. 

Також в Івано-Франківську реалізовується вже третій «План охорони культурної спадщини Івано-Франківська». Завдяки таким проєктам відреставрували фасади кількох будинків за кошти міського бюджету (на вулицях Шевченка, 22, 24, 30, 44; Мазепи, 5, 7, 9; Леся Курбаса, 5, 7, 9). Є й випадки, коли реставраційні роботи здійснювались за кошти співвласників будинків (на вул. Курбаса, 8). 

Шевченка, 44. Фото: Галицький кореспондент

Нещодавно відновили міжнародний конкурс на концепцію реставрації на вулиці Левка Лук’яненка, 14-16. Враховуючи, що на нього подали чимало заявок з різних куточків світу, є надія на гідний проєкт та його реалізацію. 

Окрім реставрації фасадів деяких будівель, завдяки громадській ініціативі Марії Козакевич «Франківськ Який Треба Берегти», в місті відреставрували понад сорок дверей. З розповідей засновниці відомо, що для цього залучали благодійні внески, грантові кошти та міське фінансування. Навряд чи ще якесь місто України може похвалитись такою кількістю відновлених дверей. 

Фото: Франківськ Який Треба Берегти

Але щось пішло не так

На жаль, у місті також проглядається тенденція знищення, видозмінення цінних зразків історичної архітектури. Часто власники одноповерхових старовинних будівель на свій смак переоблаштовують, зводять надбудови, знищують архітектурні деталі, замінюють автентичну столярку. Інколи мешканці, не усвідомлюючи архітектурної цінності свого житла, змінюють вигляд давньої споруди до невпізнанності. 

У місті багато колишніх будівель, які «розрослись» шляхом добудов: на вул. Матейки, Коновальця, Грушевського, Чорновола. Після реконструкції значних змін зазнав двоповерховий будинок на вул. Січових Стрільців, 18. 

Будинок Регенштрайфа (вул. Січових Стрільців, 18) до перебудови…

…і після

Трапляються й ситуації, коли через суд робляться спроби вилучити певні пам’ятки архітектури з реєстру. Зокрема, у 2020 році був прецедент, коли вперше в місті виключили будівлю з реєстру пам’яток архітектури через суд (на Площі Ринок, 6).

У 2023 році була спроба вилучити з реєстру пам’яток архітектури місцевого значення й будівлю колишнього кінотеатру «Трембіта», який розташований у міському парку Шевченка. Проте окружний адміністративний суд залишив без розгляду даний позов.

Також був скандал із готелем «Дністер», пам’яткою архітектури місцевого значення. Власники готелю засклили колонаду будівлі, чим забрали громадський простір, тротуар у містян. Попри обіцянки власників готелю, колонаду так і не розісклили.

Чому ж це все відбувається?

Болючим для міста є питання, що стосується історичної архітектури. Адже, згідно з законодавством, якщо будинок не внесений в реєстр архітектурних пам’яток, тоді власник розпоряджається долею будинку на свій смак і розсуд. Тому чимало колишніх будинків вже втрачено, а на їхньому місті виросли багатоповерхівки.

Органи місцевого самоврядування також не мають впливу на стилістику новозведеного будинку, це питання лише у повноваженні архітектора проєкту та замовника. Фізична або юридична особа, яка має намір звести нову будівлю на власній земельній ділянці, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проєктування об’єкта будівництва в Департаменті архітектури та містобудування. І все, далі — питання власного смаку (і бюджету).

Жителям міста потрібно розуміти, що збереження історичної архітектури Івано-Франківська — це можливість вберегти свою ідентичність. Архітектура — це не річ у музеї за склом, це простір, з яким ми взаємодіємо. 

Постімреза