Як знизити орендну плату протягом карантину


Форс-мажор (обставини непереборної сили) не знімає зі сторони договору обов'язку виконати взяті на себе зобов'язання, а звільняє від штрафних санкцій, передбачених за прострочення їх виконання або дозволяє виконати їх після закінчення дії форс-мажорних обставин.

 

Про це повідомляє відділ методичного забезпечення та інформаційно-аналітичної роботи Нотаріальної палати України у своєму інформаційному листі, інформує Ліга.Закон.

 

У повідомленні зазначається, що у листі йдеться про те, які кроки потрібно зробити, щоб мінімізувати збитки, отримані внаслідок епідемії коронавірусу нотаріусам, які працюють в орендованих приміщеннях. Водночас наведені рекомендації можуть бути використані й іншими суб'єктами господарювання, що використовують орендовані приміщення.

 

 
Як відомо, нещодавно рішенням парламента карантин включено до переліку форс-мажорних обставин. Це означає, що з 12 березня 2020 року в Україні настали форс-мажорні обставини. Як це може допомогти мінімізувати збитки орендарів ? Що потрібно робити, щоб урегулювати ситуацію?
 

Крок 1: Перегляньте розділи договорів оренди приміщень про форс-мажор та визначте, яким чином форс-мажор впливає на невиконання зобов'язань саме за вашим договором.

 

Зазвичай у разі настання форс-мажорних обставин сторони договору:

 

  • звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань;

  • мають змогу відкласти виконання зобов'язань на строк дії форс-мажорних обставин;

  • вправі достроково розірвати договір без сплати штрафних санкцій.

  • Якщо в договорі не прописані випадки настання форс-мажорних обставин, або прописані не в повному обсязі, то:

 

Крок 2: Зберіть нормативну базу.

 

Знадобляться:

 

  1. Закон України №530 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», а саме – п. 7 розділу І;

  2. Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні», а саме – ст. 14-1;

  3. Постанова КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»;

  4. Цивільний кодекс України, ст. 617;

  5. Акти органів місцевої влади (як-от у Києві – протоколи міської комісії з надзвичайних ситуацій).

Крок 3: Складіть перелік наявних зобов'язань, які ви не можете виконати через введення карантину.

 

Крок 4: Вступіть в переговорний процес з контрагентом, повідомивши про неможливість виконання зобов'язань у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин.

 

Обов'язково направляйте такі повідомлення письмово і зберігайте докази направлення – це ваші докази на випадок судового оскарження. І хоча карантин уже визнано форс-мажором, на підтвердження цього факту необхідно надати контрагенту сертифікат ТПП.

 

Крок 5: Зверніться до ТПП України або до відповідних регіональних торгово-промислових палат із заявою про отримання сертифікату щодо форс-мажорних обставин.

 

Сертифікат потрібно отримувати на кожен окремий договір чи кожне окреме зобов'язання. При цьому отримати його можна не на будь-яке зобов'язання, а лише у разі наявності і належного обґрунтуванням причинно-наслідкового зв'язку між введенням карантину та неможливістю виконання певного зобов'язання. Сам по собі факт встановлення карантину не є безумовною підставою вважати, що для сторони за договором настала форс-мажорна обставина, наголошують у ТПП.

 

Сторона договору має довести як наявність такої обставини, так і те, що неможливість виконання зобов'язання виникла саме внаслідок форс-мажору.

 

Наприклад: відстрочення оплати орендних платежів через неможливість потрапити в офіс як клієнтам, так і самому орендарю внаслідок введення карантину, а також зупинки роботи метро та регламентації роботи наземного громадського транспорту.

 

Водночас не варто зволікати й очікувати потенційних негативних наслідків від контрагента, адже до будь-яких договорів можуть бути внесені зміни, якими може бути погоджено виконання зобов'язань на нових умовах.