2020 рік закінчився. Хтось, безумовно, зітхнув з полегшенням – минулий рік був дійсно важким. А для будівельної сфери він виявився знаковим з багатьох аспектів.
Деякі питання, що десятиліттями не піднімалися, намагалися реалізувати у 2020-му. Це виходило далеко не завжди успішно. Але починати з чогось треба.
НЕРУХОМІ згадали десять подій, які сталися минулого року та мали для ринку, галузі й в цілому для країни та українців особливе значення.
Реформа будівництва
Проблеми в галузі будівництва
pixabay.com
13 березня 2020 було оголошено старт реформи ДАБІ. Влада обіцяла завершити її протягом півроку. Замість цього ринок отримав затяжний перехідний період без правил, що призвело до практично повного колапсу будівельної галузі.
Учасники ринку ще на самому початку реформи рекомендували Мінрегіону провести ґрунтовну підготовку перед її впровадженням. Але міністр Олексій Чернишов вчинив інакше. Розплатою його легковажності стало те, що країна втратила цілий рік, не рахуючи колосальних збитків.
Намагаючись розділити функції Держархібудінспекції в рамках реформи були створені Держсервісбуд і Держінспекція містобудування, які проіснували лише на папері й фактично не були запущені. В результаті їх довелося ліквідувати, а влада знову повернулася практично до початку.
Очільник Мінрегіону на одному з останніх засідань Кабміну впевнено пообіцяв, що реформу остаточно і безповоротно планують завершити вже навесні цього року. Як це у нього вдасться – скоро побачимо.
Президентська іпотека по 10%
Питання іпотеки завжди був гострий
pixabay.com
В Україні забезпеченість людей житлом – одна з найголовніших проблем. Низькі зарплати середньостатистичної сім'ї та високі ціни не дозволяють багатьом українцям придбати окрему квартиру або будинок. Президент Володимир Зеленський під час пресконференції 20 травня заявив, що у кожного громадянина України буде можливість оформити іпотечний кредит під 10%.
Невдовзі номінально банки хоч і знизили ставки до зазначеного главою держави порогу, але на практиці вони виявилися куди вищими. Та й оформити самі кредити не так-то й просто.
За умовами договору низька ставка передбачена тільки в перший рік дії договору, а в подальшому вона складе UIRD 12М + 4%. Це означає, що процентна ставка майбутніх років буде прив'язана до індексу депозитних ставок, а чим вище вони будуть, тим вище і кредитні ставки. Зараз, наприклад, за облікової ставки НБУ на рівні 6% UIRD 12М становить 8,99%. Якби така ситуація збереглася до наступного року, ставка за іпотечним кредитом склала б 12,99% річних. При цьому зазвичай замовчують про додаткові платіжки, комісії, та ін. З урахуванням всіх нюансів в жовтні ефективна іпотечна ставка склала 14,3%.
Проте українська влада вже обіцяє іпотеку по 7%. Створили навіть спеціальну держкомпанію, яка буде вивчати проблеми ринку. Однак, важливо розуміти, щоб іпотека подешевшала насправді, необхідні реальні кроки зі зміцнення економіки. Не досягнувши цього, влада буде і надалі маніпулювати цифрами.
Програма "Велике будівництво"
Влада запустили масштабне будівництво доріг
pixabay.com
З 1 березня в Україні стартувала національна програма "Велике будівництво". Крім масштабного ремонту і будівництва автодоріг заплановано було зведення шкіл, стадіонів та інших об'єктів соціальної інфраструктури. На фінансування програми виділили безпрецедентну суму у 150 млрд гривень.
За минулий рік Укравтодор відремонтував майже 4 тисячі кілометрів доріг державного значення та понад 80 мостів. До того ж, за словами глави організації Олександра Кубракова вартість ремонту 1 кілометра доріг за рік нібито знизилася (у порівнянні з 2019-м).
Тим часом, незважаючи на такі витрати, зростання інженерно-дорожнього будівництва склало лише 11,6%, передає Держстат. При цьому, "Велике будівництво", яке могло б стати драйвером української економіки, фактично належного ефекту не дало. Багато експертів економіки вважають, що, якби програму реалізовували українські компанії на українській техніці і з використанням вітчизняних матеріалів, результат, безсумнівно, був би інший. Поки ж наші дороги будують турки й китайці з білоруського бітуму.
Реновація застарілого житлового фонду
Чому не можна зносити хрущовки
112.ua
У липні минулого року Київська міська рада дала старт програмі реновації. Пілотом проєкту став скандальний "будинок вбивця" на Лісовому масиві, який розташований на вулиці Мілютенка. На сьогоднішній день в Україні в реконструкції потребує більше половини житлового фонду країни.
Столична влада пропонує зносити старі будинки і забудовувати цілі райони багатоповерхівками, а жителям хрущовок безкоштовно давати ключі від нових квартир з ремонтом. При цьому нове житло буде за метражом вигідно відрізнятися від старого. Але, незважаючи на це, мешканці не поспішають віддавати ключі від своїх квартир. Згідно із законом, щоб знести будинок, потрібна згода 100% мешканців. Це один з основних факторів, який гальмує і не дає повноцінно запустити реновацію застарілого житлофонду. Щоб прискорити вирішення питання Раді пропонують прийняти закон і "знизити поріг згодних" до 75%.
0 Коментарів - Написати коментар