Як в Україні безкоштовно отримати квартири

В Україні, згідно з офіційними даними, більше 400 тисяч сімей наймають житло. Назбирати на купівлю власних квадратних метрів з середньою зарплатою, відзначають експерти, украй складно.

Сайт "Сегодня" з'ясував, хто може безкоштовно отримати квартиру від держави.

 

Згідно зі ст. 47 Конституції України, безкоштовно житло надається громадянам, які потребують соціального захисту. На ділі під цю категорію підпадають тисячі осіб – сироти, інваліди, багатодітні і т. д. Однак квартири отримують лише одиниці.

 

Так, торік ключі від нового житла мер Віталій Кличко вручив переможниці Євробачення Джамалі, кільком працівникам комунальної служби, кільком сім'ям загиблих на Донбасі бійців, сестрі поета Василя Стуса.

 

Традиційно черга на безкоштовне житло з кількох тисяч городян є в кожному обласному центрі. Щоб кожному видати ордер, знадобляться сотні років.

 

Є шанс заселитися в "службові" квартири працівникам СБУ, прокуратури, міліції. Чиновники на "службові" потреби регулярно виділяють квартири. У них живуть без права приватизації силовики, які особливо потребують.

 

Наприклад, рішенням міськвиконкому від 24 лютого поточного року в службову двокімнатну квартиру на бульварі Гвардійському оселився прокурор Запорізької обласної прокуратури Ганна Фоміна.

 

Якщо ж прокуратура приймає рішення про те, що службова квартира їй більше не потрібна, виконком передає її силовикам вже з правом приватизації. Так, 31 липня 2015 р. Запорізький міськвиконком віддав однокімнатну квартиру на вулиці Козачій одному з прокурорів обласної прокуратури Віталію Дем’янову. Раніше ця квартира значилася як "службова".

 

Крім того, в Україні діє кілька програм пільгового кредитування. Держава компенсує 30% від вартості житла, решту суми можна виплачувати під невеликий відсоток. Щоправда, з десятків тисяч бажаючих по всій країні такі кредити отримують кілька сотень українців на рік. Приміром, у 2015-му програмою пільгового кредитування скористалися всього 248 сімей (звіт за 2016-й досі не опублікований). При цьому фінансувати програму довелося за рахунок місцевого бюджету – грошей у державному бюджеті не знайшлося