ТОП-5 найцікавіших музеїв Прикарпаття

Щороку 18 травня відзначається Міжнародний день музеїв. Його започаткували ще у 1977 році на 11-й генеральній конференції Міжнародної ради музеїв.

Тоді ж запропонували й девіз свята: «Музеї – важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами».

Проєкт «Побудовано у Франківську» пропонує читачам ТОП–5 найцікавіших музеїв Прикарпаття, де потрібно побувати хоча б одного разу.

Музей-пам'ятка дерев'яної архітектури й живопису XVI — XIX ст. церква Святого Духа

Церква Святого Духа (1598) є унікальною пам'яткою сакрального будівництва XVI ст. Якщо вірити легенді, то саме в цій церкві священиком був отець Лука Лісовський — батько могутньої правительки Османської імперії Роксолани.

При церкві діяло одне з найстаріших в Україні церковних братств, коштами якого створено унікальний ренесансно-бароковий іконостас, що датується 1650 р. та є одним з трьох найстаріших, збережених до нашого часу, іконостасів України.

В експозиції є одна з найдавніших зі збережених в Україні ікон — "Іоанн Хреститель з житієм" (1520).

Музей нафтопромислів Галичини

Музей нафтопромислів Галичини, що розташований у селі Пнів Надвірнянського району, відкрили у 2013 році завдяки місцевим активістам. Це перший в Україні музей нафтової промисловості.

Більшість експонатів розміщені просто неба. Усі вони – реальних розмірів, а деякі – у робочому стані й продовжують працювати.

У музеї на власні очі можна побачити, як видобували нафту та газ у XVIII ст., у приміщенні представлені раритетні фото та документи тих часів, макети нафтових установок і колекція гасових ламп.

Музей-оселя родини Франків

Музей у Калуші відкрили у 1992 році в приміщенні, яке у 1935 році збудував син Івана Франка – Омелян.

Ініціатором створення музею-оселі була внучка Онуфрія Франка – Оксана, доктор історичних наук та професор Львівського національного університету ім. Івана Франка, та її син Андрій, кандидат історичних наук та франкознавець.

В музеї-оселі Франків відкрили чотири кімнати. Тут представлені фото Франка з різних років – з дитинства, студентського періоду та у зрілому віці, родинне дерево Франкового роду, оригінальні речі родини Онуфрія Франка.

Музей «Писанка»

Музей писанкового розпису у Коломиї відкрили 23 вересня 2000 року. Ідея будівництва музею в такому вигляді належить коломийському митцеві Володимиру Блащуку: він створив макет і запропонував спорудити пам’ятник. Цю ідею для будівництва музею використав архітектор з Івано-Франківська Ігор Шумин.

Музей у Коломиї став найбільшою в світі писанкою: його висота – понад 13 м. Про нього знають далеко за межами України, зокрема представники діаспори, які поповнюють колекцію музею новими експонатами.

Тут залишили свої автографи воском на писанках відомі політики: колишні президенти Леонід Кучма та Віктор Ющенко, нащадок династії австрійських імператорів Отто фон Габсбург, подружжя Порошенків, міністр закордонних справ Павло Клімкін та прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, посли інших держав. Є в колекції і писанка із автографом Ліни Костенко.

Криївка «Черемоша»

На місці, де тепер розташована криївка «Черемоша» (лісовий масив села Підгірки, що на Калущині), загинули шестеро підпільників ОУН – Володимир Калиній («Артем»), Данило Когут («Хмара»), Іван Лилак («Олексій»), Іван Магас («Черемош»), Степан Магас («Благий») та Зеновій Табачук («Вітер»). Перебуваючи в оточенні «енкаведистів», вони підірвалися гранатою, щоб не здатися в руки ворогам.

Відомо, що операція зі знищення підпільної групи ОУН відбулась о сьомій годині ранку 6 вересня 1945 року за участю бійців Першої стрілецької роти гарнізону військ НКВС Калуша під командуванням лейтенанта Внукова.

У ліквідації криївки також брали участь начальник другого відділення Калуського РВ НКВС Лісовий та старший сержант першої стрілецької роти Пєтухов. Операцію підготували на основі відомостей, отриманих від таємного інформатора Б.

3 червня 2017 року калуські активісти віднайшли криївку ОУН. Пошукова група обласного комунального товариства «Пам’ять» провела розкопки на місці загибелі повстанців із боївки Івана Магаса («Черемоша»). Результати пошуків зафіксовані у документах: близько 30 набоїв до ППШ та з десяток гільз калібру 7,62, фрагменти зброї, знаряддя, за допомогою якого радянські агенти шукали повстанські сховки тощо.

29 липня розпочалось народне будівництво криївки «Черемоша», а 10 вересня 2017 року її урочисто відкрили.