Будівельний бум Франківська: місто чекає інфраструктурний колапс

Будівельний бум Франківська не минув. Новобудови ростуть як гриби після дощу.

Будівельний бум Франківська не минув. Новобудови ростуть як гриби після дощу.

 

Наприкінці травня ми у VIOagency ми поставили мету оцінити хоча б приблизно що відбувається на цьому ринку. Провідні портали з продажу нерухомості не дають точної інформації, як і міська влада, яка не може привести забудови у відповідність генплану міста.

 

Тому ми почали рахувати. Для підрахунку ми порівнювали інформацію подану на сайтах будівельних компаній з реальною ситуацією на будівельних майданчиках, їздили і знаходили будинки, про яких взагалі немає інформації в інтернеті, спілкувалися з "прорабами", менеджерами з продажу, ріелторами.

 

Врешті-решт маємо великий обсяг інформації, яку ще треба узагальнити і систематизувати.

 

Але поки, в контексті обговорень генплану міста, от такий цікавий факт: У Івано-Франківську станом на липень 2018 будується більше 80 житлових комплексів із кількістю квартир понад 27132. Сюди враховані як ЖК на етапі котловану так і побудовані, але ще не заселені. Тобто при умові, що до 2021 року всі ці будинки заселяться - у місті додасться мінімум 50 тисяч жителів.

 

За серпень, поки ми зводили підрахунки, було розпочато ще кілька будівництв, які вже не потрапили у наш підрахунок.

 

Ми не стали готувати окремих висновків, але від себе наведу кілька спостережень:

 

- Будівельний бізнес може чекати два варіанти розвитку: або у місті реально продасться така кількість квартир і до 2021 року населення збільшиться на п’яту частину, або буде обвал і нас чекатимуть довгобуди.

 

- Але поки будівництво - суттєвий рушій Франківської економіки. Зараз шалений попит і конкуренція на будівельні матеріали, сантехніку, меблі. Лише меблевих магазинів минулого року ми нараховували близько 200. Приблизно по одному на 1000 жителів.

 

- При умові зростання населення на 50 тис - місто чекатиме інфраструктурний колапс. І тут мова йде не лише про школи/садочки. Транспорт, відпочинкові зони, прибирання сміття, неконтрольоване будівництво торгових точок - це те з чим наразі влада працює реактивно, тобто реагуючи пост-фактум на існуючі проблеми.

 

- Крім того, як це не парадоксально, місту бракує якісного великого торгового центру. Великого і якісного. Наприклад, навіть румунський Брашов при населенні 275 тис - має кілька торгових центрів, найбільший з яких Coresi Shopping Resort - може сміливо позмагатися по площі з київським Ocean Plaza.

 

 

Ivan Mateiko