Знайомимось з історичними будівлями Івано-Франківська. Поступова синагога. ФОТО

1895–99 /Вул. Страчених Націоналістів, 7/ Займає ріг вулиць Страчених Націоналістів і Крушельницької.

Від часу заснування Станиславова тут була українська («руська») дільниця. На цьому місці стояла церква Воскресіння, яка завалилась у 1815. З часом земельна ділянка перейшла у власність міста, тут було місце для торгівлі рибою, і вона стала відомою серед містян під неофіційною назвою Рибна площа.

 

На початку 1893 створено Товариство ізраелітського храму, яке мало на меті «побудову великого храму на зразок столичних». На цю справу на прохання Товариства рада міста подарувала Рибну площу.

 

Спорудження почалось у травні 1895. Керівництво будівельними роботами доручили братам-інженерам Г. та М. Шльоссам, від квітня 1899 керував лише М. Шльосс.

 

При копанні ровів під фундаменти виявили камінь, український напис на якому свідчив, що той був закладений 4 травня 1670 при спорудженні церкви Воскресіння. Новозбудовану синагогу освятили 4 вересня 1899.

 

Будівля в еклектично-мавританському стилі, цегляна, тинькована, у плані прямокутна з напівкруглою апсидною частиною. З прямого тіла храму виступають ледь примітні квадратні в перерізі наріжні ризаліти. Над ними підносилися на орнаментованих барабанах вежі з восьмикутними банями, увінчаними зірками Давида. Вертикальний поділ стін акцентований потужними лопатками. В горизонтальному членуванні застосовано складений з рустів цоколь, віконні карнизи, між’ярусну тягу. Вікна охоплені біфоріями, вони вузькі, напівциркульні, в першому ярусі одинарні, в другому – спарені, у третьому ярусі – круглі. Портал з трьома арковими входами прикрашений арабесками.

 


 

Протягом 1927–29 у споруді направили дах, що сильно протікав, перемалювали храм всередині, отинькували зовні. В 1931 впроваджено електричне освітлення. У 1954 закриту для відправ споруду передали медичному інститутові (зараз - Національний медичний університет) для перепланування під клуб. У результаті в ній появилось міжповерхове перекриття, друга сходова клітка. Приміщення стало двоповерховим. На другому поверсі обладнали сцену і зал для глядачів. Круглі вікна в третьому ярусі були замуровані, зникли вежі. Перебудови привели до спотворення вигляду споруди.

 

Звід пам’яток Івано-Франківської області. Івано-Франківськ і села міської ради. – Кн. 1. Пам’ятки археології, історії та мистецтва. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2016. – С. 202-204.