Хмарочоси в Україні: чого нам бракує для висотного будівництва

Чим менше вільної землі у місті, тим вона дорожча, і тим вищі будівлі, які зводять на ній. Це аксіома для мегаполісів. Київ ще не став містом хмарочосів, але й не є виключенням – тут все частіше з’являються висотні будівлі та проекти, які можуть такими стати.

Висотність і Україна

Україна на 51 місці (із 174 країн) за загальною кількістю висотних будівель та на 49 місці з переліку 59 країн, де є будівлі понад 150 метрів.

 

У 2017 році в світі було побудовано 144 хмарочоси, понад 200 метрів заввишки. Це найбільша за всю історію кількість надвисоких будівель, які були введені в експлуатацію за рік. Середня висота таких об'єктів виросла на 6 метрів і досягла 244 метрів.

 

В Україні середня висота "хмарочосів" досягає 132,6 метрів. Єдиний проект, який має шанс перевищити цю позначку, – це будівля багатофункціонального комплексу Sky Towers у Києві. З урахуванням шпилю найвища точка комплексу може опинитися на висоті 220 метрів, коли він буде добудований, – розповіла Олена Шуляк.

 

Sky Towers Київ
Проект комплексу Sky Towers, який будують у Києві

 

Подібні "висотки" – це справжнє високотехнологічне архітектурно-інженерне диво. Експерти кажуть, щоб його спроектувати та побудувати, необхідно забезпечити наявність цілої низки умов: висококваліфікованого інженерного ресурсу, технологій сучасного проектування та будівництва, доступ до сучасних високоякісних будівельних матеріалів, фінансових можливостей.

 

Проте, в Україні, наприклад, найвищий баштовий кран, який був задіяний на будівництві, досягає висоти 200 метрів. Він розміщений у Запоріжжі і зайнятий на будівництві мостів. А для будівництва "хмарочосів" необхідно мати взагалі спецтехніку, яка працює за іншим принципом.

 

Нелегке життя хмарочосів

Крім того, важливо не тільки побудувати, але й утримувати "хмарочос".

 

Олена Шуляк розповідає, що утримання хмарочосу істотно дорожче за звичайну "висотку". Ключовими факторами здорожчання є подача води на верхні поверхи та витрати на обслуговування швидкісних ліфтів.

 

У 632-метровому хмарочосі "Шанхайська башта" кабіни ліфтів переміщуються зі швидкістю майже 74 кілометри на годину, це 20,5 метрів на секунду. Зрозуміло, що обслуговування такого механізму – не з дешевих. І це одна із причин відсутності у нас таких будівель, зазначила експерт BRDO.

 

Втім, це не головне питання. У BRDO переконані, що хронічною для України є проблема застарілої, а в більшості випадків відсутньої системи будівельних норм і стандартів для висотного будівництва.

 

У нас діють технічні норми та стандарти середини минулого століття. Вони дозволяють будувати споруди не вище 100 метрів, а це 25-30 поверхів. Саме тому, будівлі, які перевищують цю позначку мають статус експериментальних проектів. І Sky Towers – саме один із них,
– коментує Олена Шуляк та зауважує, що і саме експериментальне будівництво чинним законодавством теж не врегульовано і це суттєва прогалина в регуляторній політиці.

 

"Щось наша висотка похилилася"

Досвід "експериментів" з висотним будівництвом є різний. Можна навести приклад, який вже став класичним. Так, у бразильському місті Сантос недалеко від Сан-Паулу, уздовж берегової лінії розташований квартал з кривими багатоповерховими будинками.

 

Криві хмарочоси у бразильському Сантосі
Криві висотки у бразильському Сантосі

 

До 1968 року місцевими будівельними нормами не передбачалося жодних спеціальних умов на тип фундаменту, який може бути використаний для багатоповерхових будівель. В ідеалі, фундамент будівлі повинен досягати породи, яка в цьому регіоні залягає на глибині близько 50 метрів. Але ці будівлі на набережній побудовані до внесення поправок в нормативи, і їхній фундамент складає всього 4-5 метрів. Після того, як покосилася перша будівля, прийшло усвідомлення, що практика розміщення висотних будівель на невеликому фундаменті не може тривати, і вимога глибокого фундаменту для висотних будівель була додана до будівельних норм. Сьогодні у Сантосі близько 90 будинків які вже "відхилилися" від вертикалі на відстань 0,5-1,8 метри. Попри це люди, як і раніше, живуть у своїх квартирах, хоча вони й мають справу зі щоденними труднощами: зсувами меблів, неможливістю налити чашку кави до країв тощо.

 


Жителі цих бразильських висоток навіть не можуть спокійно налити каву

 

Питання висотної забудови також тісно пов’язане з інфраструктурними проблемами міст. Адже для забезпечення "супербудівель" потрібне чітке розуміння транспортного та інженерного забезпечення.

 

Забезпечення функціонування хмарочосу – це ще одне проблемне питання, на яке відповіді в Україні поки немає. Адже введення в екплуатацію такої будівлі – це і розбалансування мереж, і навантаження на транспорт, і питання паркомісць. Наприклад, за проектом Sky Towers, який будується майже в самому серці Києва, в офісному центрі зможуть одночасно працювати близько 17 000 працівників. А самим проектом передбачено лише 850 паркомісць. Уявіть скільки часу люди витрачатимуть на пошук місця для парковки? – акцентувала Олена Шуляк.

 

За прогнозами ООН, у 2050 році 66% населення Землі житиме у містах. Сьогодні цей показник перевищує 54%. Щорічно населення міст збільшується на 68 мільйонів. Тобто, урбанізація становитиме щонайменше 180 тисяч людей на день найближчі декілька десятиліть. Саме тому, процес "росту міст вгору" за рахунок висотної забудови – неминучий. Це – реальність найближчого майбутнього. І дуже важливо бути готовим до цього.

 

Олена Шуляк впевнена, що попереду – важкий, але важливий шлях. Необхідно терміново розробити і запровадити норми для висотного будівництва, проаналізувати можливості побудови "хмарочосів" в українських містах та створити передумови для уникнення інфраструктурних "колапсів". BRDO готове надати експертно-аналітичну підтримку цьому процесу, бо скільки очі на проблему не закривай, вона не зникне.