В Україні нарахували 150 житлових довгобудів


Врегулювання ситуації з довгобудами, а також створення правових механізмів надійного захисту інвестицій – питання, яким сьогодні на державному рівні приділяється підвищена увага.

 

Так, проблематика житлового інвестування в Україні стала темою слухань, що проходили 4 листопада у Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування під головуванням очільника Комітету Андрія Клочка.

 

У заході взяв участь в.о. Голови Держархбудінспекції Олександр Строкач, а також представники інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, експертного середовища, правозахисники, забудовники, фінансові установи та громадяни.

 

За експертними оцінками на сьогодні майже 200 тис. родин інвестували в будівництво житла та не отримали його.

 

За узагальненими даними Міністерства розвитку громад та територій України станом на 1 жовтня 2019 року в Україні вважаються проблемними 150 об’єктів житлового будівництва. Найбільше – в Києві, Київській та Одеській областях.

 

Згідно з проведеним ДАБІ аналізом, основною проблемою переважної більшості «довгобудів» на сьогодні є відсутність права власності або користування земельною ділянкою, невідповідність намірів будівництва цільовому призначенню землі, а також істотні порушення державних будівельних норм та інших законодавчих вимог.

 

Фактично підґрунтя виникнення таких проблем пов’язано із законодавчим регулюванням, що діяло до 2017 року. На той час був передбачений декларативний принцип отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

 

Замовник заповнював та подавав органу держархбудконтролю декларацію, без підтвердження внесених даних відповідними документами. Орган держархбудконтролю мав лише право перевірити повноту заповнення даних та вносив їх до Реєстру.

 

Тож недобросовісні забудовники маніпулювали отриманими можливостями та вносили у декларації завідомо недостовірну інформацію – щодо наявності землі, проектної документації тощо. А в результаті й будували з порушення норм.

 

У рамках засідання учасники погодились, що для ефективного врегулювання ситуації її потрібно вирішувати у двох напрямках – це вироблення алгоритму розв’язання вже наявних проблем інвесторів, а також розробка механізмів для подальшого унеможливлення таких випадків.

 

При цьому, відповідна робота має бути проведена на всіх рівнях державного управління – починаючи від ґрунтовної статистичної аналітики, більш глибокого вивчення проблематики, узагальнення судової практики, створення робочих груп (комісій) для вирішення можливих проблем на місцях до розробки відповідної стратегії на рівні Уряду, а також розробки необхідних законопроектів та винесення їх на розгляд Верховної Ради України.