Чому мегаполіси роблять людей нещасними, або Як не потрапити у "спальне гетто"

Приватні авто, широкі дороги, нові розв’язки і переповнені парковки. Елітні або бюджетні житлові райони на околицях. Торгові центри з повним спектром розваг. Розповідаємо, як мегаполіси роблять людей нещасливими і що нам заважає мешкати в місті мрії.

"Прописка" заважає містам розвиватися

 

На сьогодні в Україні відсутній простий і дієвий механізм реєстрації місця проживання. Понад 3 мільйони українців мешкають не там, де прописані. Міста, фактично, про них не знають. А значить – не закладають у бюджети кошти на розвиток транспорту й інфраструктури для відповідної кількості населення. Звідси – дорожні затори, переповнений міський транспорт, відсутність місць у садочках, школах, черги у лікарнях тощо.

 

Вам не потрібен автомобіль

 

Якщо влада міста дбає про добробут мешканців і екологію – то зробить усе можливе, щоб ви залишили автомобіль удома. Або й зовсім не купували його. Для цього потрібні комфортний електротранспорт, зручний графік руху і доступна вартість проїзду. А ще – розвиток альтернативних видів транспорту – тому в українських містах активно розвивають велоінфраструктуру.

 

Більш того – є міста, де громадський транспорт безкоштовний. Проїхатися задарма можна в Таллінні, Мельбурні, невеликих фінських і французьких містечках. Зазвичай скористатися транспортом безкоштовно мають право тільки офіційно зареєстровані мешканці. Є міста, у яких квиток не потрібен ні місцевим, ані туристам.

 

Припаркуватися не вийде

 

Розширювати дороги, будувати нові розв’язки, відкривати ще більше парковок і заправок – вже не актуально. Розумні міста прибирають парковки. Забудовникам нових кварталів забороняють робити місця для авто на прибудинковій території. Все для того, щоб зменшити кількість автомобілів, зробити простір не надто комфортним для автомобіліста.

 

Автівки не повинні бути пріоритетними в місті – адже займають забагато простору, забруднюють повітря, створюють шум і змушують вас проводити години у заторах. Автомобілі перетворюють найцінніший ресурс міст – парки, площі, пішохідні зони й набережні – на парковки й дороги. Вони заганяють містян у переходи під землю і обмежують їхнє право на місто.

 

Зазвичай, автомобілістам непросто пояснити, чому вони мають позбутися автомобіля, або, принаймні, користуватися ним менше. Міста продукують систему заборон – у Парижі, наприклад, не можна рухатися історичним центром міста. У Делі забороняють поперемінно рух автівкам з парними і непарними номерами, а в Нідерландах взагалі хочуть припинити продаж всіх бензинових і дизельних автомобілів.

 

І потрапите у "спальне гетто".

 

У містах нові мікрорайони будують швидше, ніж туди встигає дістатися інфраструктура. Ринок вторинного житла, фактично, завмирає. Переповнений автівками двір, кілька втомлених спекою дерев і заасфальтований дитячий майданчик – звичне видовище для мешканців "нових елітних багатоповерхівок".

 

Спальні мікрорайони утворюють "міста в містах". Мешканці мегаполісів проводять по кілька годин на день у дорозі до роботи й назад. Засилля автомобілів і відсутність ефективної системи громадського транспорту породжують легендарні багатокілометрові затори. Це значно знижує не тільки продуктивність праці, а й загальний рівень щастя містян.

 

Урбаністи стверджують, що забудова в містах повинна бути багатофункціональною: не треба ділити місто на спальні й ділові квартали. Міста повинні підтримувати проекти з будівництва доступного житла й у центральній частині. Максимально використовувати усі території, розвивати зелені зони – таким повинен бути девіз сучасних мегаполісів.

 

Проводите вихідні у торговому центрі?

 

Для вас погані новини. Це означає, що місто не хоче дбати про вас. Містяни йдуть то торгових центрів за дозвіллям, коли не мають альтернативи – парків, пішохідних вулиць з затишними кафе, привабливих спортивних і дитячих майданчиків, вуличних розваг. Влада, фактично, відбирає у містян простір, що належить їм, і віддає його бізнесу. У торгових центрах ви втрачаєте не тільки кошти на розваги, а й своє право на місто.

 

Свободу пішоходам

 

У місті, де дбають про людей, знають, що мешканці люблять ходити пішки. Для цього зменшують кількість автомобілів і знижують швидкість їх руху. Створюють пішохідні зони та вулиці з змішаним трафіком.

 

Де є пішоходи – там є й гроші. Коли містяни виходять на вулиці, вони гуляють, заходять в заклади, витрачають кошти. Бізнес починає працювати краще. А ще пішохідні вулиці і комфортні міста приваблюють туристів – а це теж додатковий прибуток. І навпаки, середовище, агресивне до пішоходів, провокує тотальну автомобілізацію.

 

Автор: Аліна Рудченко

 

Джерело