Селищу Ворохта судилось стати хранителем унікального залізничного кам'яного моста — віадука. Диво інженерної думки, титанічні зусилля будівельників, економічні сподівання королівських династій в минулому на сьогодні стали музеєм просто неба.
Віадук у Ворохті є складовою частиною грандіозного задуму австро-угорського уряду, за яким Адріатичне море планувалося з'єднати з Чорним залізничним полотном.
Рішення про будівництво прийняли у 1870 році, а до зведення приступили тільки в 1894-му. Дорогу і віадук будували італійські полонені солдати, яким не з доброї волі довелося змінити мечі на орала, а крім того зарубіжні та місцеві трударі — таке грандіозне будівництво обіцяло непоганий заробіток, хоч праця і була майже каторжною.
Хоч би що там було, але віадук вийшов на славу: довжина понад 130 метрів, ширина центральної арки 65 метрів, викладений з величезних кам'яних брил.
З'єднувати два береги Прута у Ворохті довелося витонченим поворотом віадука, результат заворожує гостей селища донині: поїзд, наближаючись до селища з одного берега, вітає жителів гудком, потім об'їжджає центр Ворохти по широкій дузі на висоті кілька десятків метрів і прудко ховається за поворотом, ніби розчиняючись у повітрі.
ДО ТЕМИ: Селищу Ворохта судилось стати хранителем унікального залізничного кам'яного моста
На жаль, спостерігати прохід поїзда віадуком більше немає можливості — заради збереження архітектурної реліквії поруч з нею у 2000 році був збудований міст-дублер.
Ширина верхньої частини старого віадука зводилась нанівець: паровозик проїжджав полотном, а пасажирам здавалося, що вагон ширяє в повітрі.
Тепер австрійський шедевр мостобудування цілодобово надано для фотосесій вітчизняних і зарубіжних туристів. Витончені арки, високі прольоти, ажурна урочистість опор прекрасні в будь-який час доби та року.
За матеріалами guide.karpaty.ua
0 Коментарів - Написати коментар